На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тимур Литовченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Розпад Радянського Союзу відкрив шлях віковічній мрії багатьох поколінь українців. Здавалося б, далі все просто: живи та радій незалежному життю… Однак біда в тому, що при владі в цілому лишилися все ті ж персони, які продовжили політику тотального пограбування країни. До того ж зазнав краху усталений стиль життя, що раніше здавався «вічним», почалася напружена конкуренція на ринку праці, гіперінфляція й інші небачені досі речі. Все це породжувало непевність у майбутньому. Ті, кого ці зміни вкрай налякали, намагалися тікати за кордон у пошуках кращого життя. А ті, хто залишився, поділились на два прошарки: більшість намагалася вижити за будь-яку ціну, аби тільки не опуститися на соціальне дно, меншість боролася за зміни на краще, хоча й не завжди вдало долаючи все нові перешкоди. Здавалося, прекрасним шансом на оновлення країни стала Помаранчева революція (точніше – фронда) 2004 року…
Книга содержит нецензурную брань
📚 Читайте "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Книга Безнадії. 1991—2004. Від миру до війни", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Особливо хлопцi… З Івана вийшов справжнiй науковець, а з Феодосiя – знатний живописець.
Ой, до чого ж чудову iкону намалював колись Федько! Намалював, коли ще малим був i тiльки вчився. Ту iкону навiть благословив один киiвський батюшка, якого всi поважали i до якого Тетяна Михайлiвна кiлька разiв возила молодшенького синочка: спочатку з його хворою нiженькою, а потiм – з отiею саморобною iконкою…
– Федь-ко-о-о! – знов покликала вона.
– Кажу ж вам, мамо, я тутечки.
Його долоня м’яко лягла на ii схрещенi на сонячному сплетiннi руки.
– Федько, дай менi Бога, будь ласка!
– Іконку?
– Так-так. Ту саму, що ти намалював колись.
Хоча вона нiчого вже не бачила, проте знала напевно, що дорогоцiнна iкона, прикрашена власноруч вишитим рушником, i досi висить в красному кутку iхньоi хати.
– Навiщо вам iкона тая, мамо?
– Хочу тебе поблагословити перед смертю, синочку. Тебе й усiх вас.
– Мамо, ви про що?! З якого це дива ви помирати зiбралися?! Та за кiлька днiв Новий Рiк настане, тодi ми з вами…
– Не дожити менi вже до Нового року.
– Мамо, та ви!..
– Я так вiдчуваю, Федько. Менi вже час вiдходити, а тому дай свою iкону, будь ласка. І не сперечайся.
Проте оскiльки Феодосiй продовжував сидiти бiля неi нерухомо, не вiднiмаючи своеi долонi вiд ii рук, Тетяна Михайлiвна повторила:
– Прошу, синочку, дай твою iкону, будь ласка! Не сперечайся i не пручайся. Все гаразд, бо все так i мае бути.
1992
Незручнi кордони
Залiзничний вокзал, Житомир, вечiр 21 лютого 1992 року
Зiйшовши на платформу з киiвськоi електрички, уся трiйця прослiдувала всередину станцiйноi будiвлi.
– А нумо очисти мiсце!
– А шо таке-е-е?.
– Пiш-ш-шов звiдси, й хутко! Бо як я покажу, що там написано – тобi ж це боком вилiзе!..










