100 знаменитих людей України

Пiсля розвалу СРСР вiн спiвробiтничае з низкою украiнських ЗМІ й стисла хронологiя цього спiвробiтництва така:

1991 р. – позаштатний журналiст газети «Пост-Поступ» (м. Львiв);

1992—1993 pp. – керiвник та ведучий програми «Монiтор» на Львiвському телебаченнi;

1993—1994 рр. – головний режисер творчого об'еднання «Центр Європи»;

1995—1997 pp. – ведучий програм «Параграф», «Вiкна-плюс», «Вiкна-новини» Мiжнародного медiа-центру;

1998 р. – ведучий телерадiокомпанii «Гравiс».

1999—2000 pp. – керiвник iнформацiйноi служби «Вiльна хвиля» радiо «Континент».

Георгiй Гонгадзе був автором документальних фiльмiв «Бiль землi» (1993 p.), «Тiнi вiйни» (1994 p.), «Колиска» (1995 p.), «Охоронцi мрii» (1996 p.).

Мережевий проект «Украiнська правда», пiд керiвництвом Гонгадзе, з'явився 17 квiтня 2000 p., наступного дня пiсля iнiцiйованого Леонiдом Кучмою всеукраiнського референдуму про посилення влади президента за рахунок парламенту.

Особиста полiтична позицiя авторiв «Украiнськоi правди» представлялася радикально-демократичною, що, однак, не заважало Гонгадзе давати на сторiнках свого видання слово полiтикам центру й лiвоi опозицii, зокрема лiдерам соцiалiстiв.

Газета жорстко критикувала полiтику Л. Кучми, та центральною мiшенню критики журналiстiв i самого Гонгадзе став депутат Верховноi Ради Олександр Волков, мiльйонер, один iз спонсорiв переобрання Л. Кучми.

Гонгадзе не був лiдером опозицii – вiн займався полiтичною журналiстикою. У жовтнi 1999 р. пiд час ток-шоу «Епiцентр» президента Кучму вивели з рiвноваги питання Гонгадзе про причини корупцii украiнськоi влади.

Коли у вереснi 2000 р. Георгiй Гонгадзе зник, то вiдразу виникло багато версiй цiеi подii. Через два мiсяцi у Таращанському лiсi було знайдено обезголовлений труп чоловiка, який за припущенням мiг бути тiлом загиблого журналiста. Поруч було знайдено срiблений браслет, талiсман i перстень, що, як пiдтвердила дружина журналiста Мирослава, належали Георгiю Гонгадзе.

18 грудня пiсля упiзнання тiла Мирослава Гонгадзе заявила, що iснуе велика ймовiрнiсть, що тiло належить ii чоловiковi, Георгiю Гонгадзе.

М. Гонгадзе вiдзначила, що iй надали можливiсть у складi експертноi комiсii «оглянути те, що залишилося вiд тiла», що було знайдено в Таращi. Вона тодi розповiла, що «дуже складно сказати, що це таке», тому що «упiзнанню воно нiяк не пiдлягае». За словами М. Гонгадзе, тiло можна упiзнавати тiльки окремими частинами.

У листопадi 2000 р.