На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Іван Драч» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Іван Драч

Автор
Дата выхода
07 февраля 2014
🔍 Загляните за кулисы "Іван Драч" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Іван Драч" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Михайло Загребельний) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Іван Драч (нар. 1936 р.) – неоднозначна фігура українського культурного простору. Поет, кіносценарист, драматург, перекладач, мислитель, політик, лауреат Шевченківської премії і Державної премії СРСР, кавалер ордену князя Ярослава Мудрого V ступеня (1996), Герой України (2006). В літературі доби «шістдесятників» його поезія свого часу наробила чимало галасу. В кінематографі саме за сценаріями Драча було створено низку справді культових фільмів – «Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест». Проте, маючи стільки премій і нагород, Іван Драч не зупиняється на досягнутому: він продовжує писати вірші, виховує творчу молодь, займає активну громадську позицію і вже багато років очолює Конгрес української інтелігенції.
📚 Читайте "Іван Драч" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Іван Драч", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Весною 1962 року до Львова киiвських шiстдесятникiв покликав Євген Костьович Лазаренко, ректор Львiвського унiверситету, «видатний вчений-геолог, смiливий чоловiк». Приiхали Драч, Дзюба i Вiнграновський. iх разом iз Дмитром Павличком, органiзатором приiзду трьох киян, запросила 5 травня на свое 55-лiття Ірина Вiльде. Вiльде зустрiла студентку фiзико-математичного факультету Львiвського унiверситету Марту, дочку своеi сусiдки: «Приходь, будуть цiкавi хлопцi з Киева». Іван Драч завiтае не один. На львiвськiй вулицi зустрiв Михайла Косiва, пiанiста Зеленського в компанii з чарiвною дiвчиною.
Поцiкавився в неi: «Звiдки Ви? У Вас прибалтiйськi очi…»
«Я львiв'янка, Марiя».
Запросив Марiю на свiй лiтературний вечiр до Будинку архiтектора. Марта стала дружиною Івана Дзюби. Марiя вийшла замiж за Івана Драча. Їi батько, Луцишин Михайло Сильвестрович (1901–1965) – будiвельник. Мама, в дiвоцтвi Крохмальницька, Іванна – Розалiя Йосипiвна (1916–2000) – вчителька.
Батьки прийняли невiстку прихильно Федiр Драч пожартував, киваючи на сина «Ти йому не дуже вiр, то большовик» Син, Максим, народився 28 лютого 1965 року
Лише присутнiсть твоя
Раптова щезлив а непевна
Нагадуе ще про свiт
Який колись був i пропав
Навiщо менi той свiт
Аби лише ти
Інколи залiтала
Аби вiдлетiти
Свiт це не те що було
А ти це те що е
Ради Бога
Не пропадай
(«Марii», книга «Сивим конем», 2011)
Весною 2012 року ми з Іваном Федоровичем побачилися на автобуснiй зупинцi «Конча Озерна», на пiвденнiй околицi Киева Розмовляли про високе i про пусте Наступного дня в пiдземному переходi метро «Видубичi» зустрiв Марiю Михайлiвну Драч i подiлився: «Вчора з Іваном Федоровичем iхав на Киiв Порадiв його бадьоростi, енергiйностi».
– А знаете, Михайле, чому вiн був такий? – почув у вiдповiдь.
– Нi, – знiяковiв.
– Вiн поспiшав на побачення зi мною А знаете, куди я зараз поспiшаю?
– Нi, – остаточно розгубився.
– На побачення до нього, – i Марiя Михайлiвна розчинилася в юрмi.





