Беззаперечна правда

Тодi ми вже пiд’iхали до будинку. Коли вони виходили з машини, Кас побачив, що я лежу на задньому сидiннi.

– Ти ж знав, що вiн там, так? – обернувся вiн до Тома. Том виглядав як сама невиннiсть.

– Нема чого городити менi цю дурню. Ти знав, що вiн там. Ви, хлопцi, корчите з себе розумникiв, але дозвольте менi сказати вам дещо.

Кас не вважав наш жарт смiшним, але ми залишились при своiй думцi.

Найсмiшнiше це те, що вiн не мiг контролювати своi емоцii. Кас був просто черствою людиною, яка хотiла помсти.

Рой Кон, кардинал Спеллман – цi хлопцi переслiдували його увi снi. Дж. Едгар Гувер? «О, як би менi хотiлося всадити йому кулю в лоб, ось чого вiн заслуговуе». Вiн постiйно говорив про якiсь убивства, але частина з тих людей, кого б вiн волiв убити, були вже мертвими. Проте вiн iх ненавидiв. Одного разу я сказав щось схвальне про Ларрi Холмса, i Кас розлютився.

«Що ти сказав? Та вiн – нiщо! Ти маеш знищити цю людину. Знищити цю людину i усунути його вiд участi в чемпiонатi – то наша мета.

Вiн для тебе – нiщо».

Інодi Кас просто гарчав на людей, що виступали по телевiзору, як дикий звiр. Ви нiколи не подумали б, що вiн такий навiжений старий, але саме так воно було. Якщо ти не був його рабом, то вiн ненавидiв тебе до глибини душi. Вiн завжди був у станi конфронтацii. Бiльшу частину дня вiн ходив навколо та бурмотiв: «Ох, уже цей сучий син. Ох, я не можу повiрити, що цей хлопець з… Ну, ви знаете його iм’я, з такого-то i звiдти. Ну i сучий син».

Бiдолашна Камiлла говорила: «Касе, Касе, заспокойся, заспокойся, Касе.

У тебе буде високий тиск».

Кас керував цим будинком залiзним кулаком, але найсмiшнiше було те, що насправдi це був будинок Камiлли. У Каса не було нiяких грошей. Вiн нiколи не переймався грошима i бiльшу частину того, що заробляв, просто роздавав. Камiлла хотiла продати будинок через дорожнечу щодо його утримання, але Кас умовив ii залишити його. Вiн сказав iй, що у нього буде достатньо хороших бiйцiв, i все налагодиться. І коли вiн уже втрачав надiю, з’явився я.

Не думаю, що Кас думав виховати ще одного чемпiона навiть i за тисячу рокiв, та втiм, вiн не втрачав на це надiю. Бiльшiсть хлопцiв, що приходили туди, були вже готовими бiйцями, вони просто хотiли вiддалитися вiд дiвчат та iнших принад мiста. Крiм того, тодi нiкому не подобався боксерський стиль Каса. Вони вважали його застарiлим. А потiм там з’явився я, який не знав нiчогiсiнько – просто сира глина. Кас був щасливий.