Данило Апостол

Пiсля пiдписання Зборiвськоi угоди Хмельницький оселився в Чигиринi й став заводити новий лад на Украiнi. Цей договiр давав украiнському народу право не слухатись тих законiв, якi заведено було польським урядом. Призначена ранiше старшина й адмiнiстрацiя втратили своi права. Скрiзь залишилися тiльки виборнi органи влади, мiськi та козацькi. Хто не входив до складу козацтва, той записувався в мiщани, хоч i жив на селi. Мiщани обирали собi свою старшину, а козаки – свою. Козаки нiяких податкiв не платили, а служили у вiйську; мiщани ж платили i у вiйську не служили.

З того часу, як козацтво стало ширше оселятися на волостi й заводити тут своi порядки, Запорозька Сiч втратила свое значення як осередок (столиця) козацтва. Осередком стала гетьманська резиденцiя – Чигирин. Там перебувала генеральна козацька старшина та вирiшувалися найважливiшi вiйськовi, судовi й адмiнiстративнi справи.

Там були й генеральнi канцелярii. Чигирин став столицею Украiни. Новi порядки заводилися поволi й самi собою, а старi не скасовувалися: не було часу.

Тому склалося так, що на паперах був старий закон, а в життi вироблялися новi закони й порядок.

За часiв Хмельницького на Гетьманщинi було 17 козацьких полкiв – Брацлавський, Бiлоцеркiвський, Вiнницький, Канiвський, Киiвський, Корсунський, Кропив’янський, Нiжинський, Переяславський, Поволоцький, Полтавський, Прилуцький, Уманський, Черкаський, Чернiгiвський, Чигиринський i Миргородський.

В деяких полках не було й десяти сотень, а в iнших набиралося до двадцяти.

В сотнях бувало й по 200, й по 300 чоловiк, а бувало й менше сотнi. Кожен полковник був начальником всiеi своеi полковоi округи.

При полковниках стояла полкова старшина: обозний, суддя, осавул, писар. Вони радили полковниковi в усiх полкових справах. Сотники правили сотенними округами, а отамани – сiльськими та мiськими козацькими громадами. Козацька старшина керувала не тiльки козаками, а й усiм населенням своеi округи, тобто на чолi громадянського управлiння тiеi чи iншоi мiсцевостi був той самий полковник, який очолював полк, до складу якого входило населення тiеi ж мiсцевостi.

Полк був не тiльки вiйськовою, але й суспiльно-громадською одиницею. Полковники i сотники об’еднували вiйськову i цивiльну владу, включаючи судову.

Деякi великi мiста i церковнi та панськi маетки були пiдпорядкованi гетьману. Гетьман правив Украiною. При гетьманi була генеральна старшина (генеральний штаб): обозний, суддя, осавул, писар.