Вільгельм Котарбінський

Але як пояснити той факт, що дехто приписуе Вiльгельмовi частину робiт i вчинкiв його двоюрiдного брата Мiлоша, а хтось, навпаки, залiчуе пригоди й картини Котарбiнського на карб його кращих друзiв – братiв Сведомських? І навiть з датою та мiсцем народження – суцiльна плутанина. Бiльшiсть джерел повiдомляють, що Вiльгельм Олександрович Котарбiнський народився 30 листопада 1848 року в мiстечку Неборувi Люблiнськоi губернii пiд Варшавою. Але деякi дослiдники, посилаючись на спогади вiдомого публiциста i мандрiвника В.

 Л. Дедлова, який особисто був знайомий з художником i не раз iз ним розмовляв, запевняють, що Котарбiнський народився 1851 року в Петроковськiй губернii. У деяких статтях також вказуеться 1849 рiк, але цей казус, принаймнi, мае пояснення, про що йтиметься далi.

Лише в одному всi свiдчення збiгаються: в описi Вiльгельма Олександровича, як мудрого i приемного спiвбесiдника зi свiтлою душею, заворожливою уявою i прекрасним почуттям гумору. Погодьтеся, богемна особистiсть, про яку всi вiдгукувалися тiльки позитивно, – теж очевидний виняток iз правил.

«У Римi спробуйте зустрiтися з Котарбiнським (Вiльгельмом). Це мiй давнiй приятель. Надзвичайно розумна i дивовижна людина, яку я вельми поважаю. Вiн вам усе покаже i розкаже, як нiхто! Кланяйтеся йому вiд мене низенько i скажiть, що я його люблю i поважаю, як i ранiше. Окрiм Репiна й Антокольського я нiкого з усiх наших художникiв не знаю з таким же смiливим, сильним i оригiнальним мисленням. Постарайтеся побути з ним весь час у Римi.

Залишитеся задоволенi i вдячливi», – пише в 1887 роцi вiдомий критик В. В. Стасов у своему листi-настановi до І. Я. Гiнцбурга.

«Котарбiнський – великий мрiйник. Вiн любить мрiяти про важливе i про нiкчемне, серйозно i жартома. <…> Сведомський, коли пише, працюе. Котарбiнський же – мрiе. Мрiе заразливо, без устанку i в той час, коли працюе, i тодi, коли вiдпочивае… <…> Вiд усього, що вiн робить, вiе витонченiстю, нiжнiстю i глибоким, шопенiвським, польським смутком», – пише у своему трактатi про творцiв Володимирського собору В.

 Л. Дедлов.

«Там ми зустрiли Котарбiнського, який тодi ще не був знаменитiстю i являв собою досить простого веселого добродiя, сповненого витончених жартiв. Сведомськi теж вiдзначалися сердечною гостиннiстю i привiтнiстю до землякiв. Усi були вельми простi й милi», – згадуе про свое римське знайомство з Вiльгельмом Олександровичем засновник i керiвник Киiвськоi рисувальноi школи М. І. Мурашко.