Пилип Орлик

Мазепи впливових урядiв, усе ж опинилися з ним в однiй командi в 1708–1709 рр. За позицiю дiтей була репресована iхня мати, яка до 1717 р. проживала у злиднях у Москвi.

1699 року Пилип Орлик стае старшим вiйськовим писарем й оселяеться разом з молодою дружиною у тогочаснiй гетьманськiй резиденцii – мiстi Батуринi. А 6 листопада 1699 р. в родинi молодят народилася перша дитина – донька Анастасiя, на хрестинах якоi було багато старшин, що пiдкреслюе широкi зв’язки Орлика у вищих колах украiнськоi шляхти. Вже на той час Пилип, очевидно, був «гетьманской войсковой старшини канцелярист» (згадуеться у 1702 р.

).

Посада старшого вiйськового канцеляриста стояла досить високо в тогочаснiй козацькiй iерархii i добре оплачувалася. До обов’язкiв канцеляриста Генеральноi вiйськовоi канцелярii входило: пiдготовка текстiв гетьманських унiверсалiв та листiв, дiловодство, ведення i впорядкування архiву, ведення обрахункiв тощо. З канцеляристiв також формували допомiжний персонал посольств до iноземних правителiв.

Зрозумiло, що канцеляристи мали вiльно володiти кiлькома мовами, знати дипломатичний етикет i звичаi багатьох краiн свiту.

Переiхавши до Батурина, П. Орлик збирае велику бiблiотеку, укомплектовуючи ii рiзноманiтною европейською лiтературою. Гетьман Іван Мазепа, який теж був непересiчним iнтелектуалом i цiкавився книгами, не мiг не помiтити молодого, але надзвичайно ерудованого iнтелектуала-службовця. Власне спiльний iнтерес до книг i лiтератури, мабуть, сприяв зближенню гетьмана зi старшим канцеляристом.

Того ж року Іван Мазепа призначае 30-лiтнього Пилипа Орлика реентом Генеральноi канцелярii, тобто керiвником усiх канцеляристiв.

Про Орлика як про молодого реента вiйськовоi канцелярii писав у квiтнi 1700 р. i Самiйло Величко: «Филип Орлик, реент тогдашний войсковой канцелярии, новициантом будучи, хочай и мудрий был человек, еднак еще не призвичаился был досконале до управлення всяких дел воскових писарских». Проте авторитет Пилипа Орлика вже на той час був досить високий.

5 листопада 1702 р. в Батуринськiй Микiльськiй церквi новонародженого сина Орлика Григора хрестили сам гетьман Іван Мазепа, полковник Іван Ханенко та Вiра Кочубеiвна – дружина генерального старшини (збереглося свiдоцтво, видане протопресвiтером Василем 20 березня 1748 р.). «Реентом канцелярii вiйська Запорозького» був Пилип Орлик i наприкiнцi липня – на початку серпня 1707 р., про що свiдчить його лист до вiйськового канцеляриста Івана Максимовича.