Пилип Орлик

Шведська армiя пiд командуванням генерала Левенгаупта капiтулювала i вiдступила до Переволочи. Карл XII, поранений ще за декiлька днiв до Полтавськох битви, переправився на правий берег Днiпра, взявши з собою пiвтори тисячi шведiв. За шведським королем змушений був податися i гетьман Іван Мазепа зi своiм оточенням та запорожцями. З ним був i Пилип Орлик. Його дружина й родичi Герцики пiшли за гетьманом у вигнання, долаючи далекий, тяжкий i небезпечний шлях до тодiшнiх турецьких володiнь, а саме до Бендерськоi фортецi.

Мандрiвка через степи Правобережжя була тяжкою, i тiльки завдяки степовикам-запорожцям було можливо прогодувати таку силу людей в безлюдних мiсцевостях. Страждання тяглись, аж поки вони не опинилися бiля Бугу.

І. Мазепа був фiзично i душевно розбитий. Назрiвав бунт запорожцiв, вони зазнали значних втрат, i в iхнiх лавах чулося глухе ремствування. Був план навiть пограбувати гетьманський скарб, а самого гетьмана захопити, щоби видати царевi. Але зрештою бунт ущух сам собою.

Та на втiкачiв чекала нова несподiванка: турецький паша з Очакова дозволив пройти тiльки визначним особам, а решту людей затримав по той бiк Бугу i не дозволив iм переправлятись. Особливо неприемним було це для І. Мазепи, який не раз запевняв короля, що очакiвський паша – його добрий приятель.

Наслiдки такого рiшення були тяжкими i для шведiв. Саме тут наздогнала втiкачiв московська кавалерiя. Вiдбувся кривавий бiй. Армiя знесилених утiкачiв зазнала поразки i страшних втрат.

Десь у липнi 1709 р. вигнанцi прибули до Бендер. За пiдрахунками вчених в емiграцii опинилося близько 50 провiдних представникiв старшини, майже 500 козакiв iз Гетьманщини та понад 4 тис. запорожцiв. Смертельно хворий гетьман І. Мазепа вiддаляе вiд себе П. Орлика, сподiваючись передати гетьманську булаву та значнi статки своему небожевi Андрiю Войнаровському. Проте П. Орлик, який не зламався вiд невдач, не бажав стояти осторонь вiд продовження боротьби та намагався засвiдчити свою прихильнiсть помираючому гетьману.

Обрання гетьманом

У нiч з 21 на 22 вересня 1709 р. помер гетьман Іван Мазепа. Перед украiнською емiграцiею у Бендерах постало два нагальних питання: хто буде наступним гетьманом i кому дiстанеться той значний статок у золотi, коштовностях i гетьманських iнсигнiях, якi привiз І. Мазепа з собою до Бендер.

Питання про спадщину І.