Князь-варвар

Бiльше нiж упевнений, що без талановитого iсторика iз самобутнiм поглядом на часи минувшi Катерини Макарук ця робота не була б такою, якою вона е. Саме Катруся вдихнула часточку життя у цей твiр.

Першими частково були опрацьованi старовиннi скандинавськi рукописи. У них нас вразив детальний опис багатьох подiй у землях Киiвського князiвства, яке скандинави, небезпiдставно, вважали близьким, а в деяких випадках родинним. Було вiднайдено багато неймовiрних речей про життя княжоi верхiвки, та багато, хоч i суперечливих, свiдчень найманцiв, iз яких переважно складалися великокняжi вiйськовi дружини.

Виявляеться, на теренах наших земель iснувала, протягом десяткiв столiть, потужна супердержава, яку поважали i з якою рахувалися всi правителi стародавнього навколишнього свiту.

Правда, аналiзуючи хронiки тих подiй з точки зору пiвнiчних варягiв, враховуючи iмена героiв-вiкiнгiв, довелося важко розбиратися i вникати у сутнiсний змiст скандинавських лiтописiв, адже не так легко було зрозумiти, хто куди i по що ходив воювати у рiзнi напрямки внутрiшнiх та зовнiшнiх завоювань.

Мiзки «закипали» вiд пригод вiкiнгiв у землях Гардiв, але робота упевнено просовувалася вперед. Хоча коли ми вивчили частину матерiалiв, стали зрозумiлими послiдовнi подii декiлькох перiодiв, але загалом картина не стала набагато яснiшою, тому що скандинавськi лiтописи в деяких мiсцях суттево суперечили «Повiстi минувших лiт». У такому випадку нiчого не залишалося, як сiдати i додумувати, який документ пише не зовсiм правдивi ймовiрнi здогадки, а в якому е та зернина, яка може дати паросток до розумiння правдивого розвитку тих, таких суперечливих подiй.

Пiсля опрацювання тiеi частини скандинавських лiтописiв, де згадувалася краiна Гардарики, ми перейшли до вивчення стародавнiх вiзантiйських лiтописних джерел, якi мали остаточно розв’язати нашi непросвiтленi очi. Вiдкрити, засвiтити промiнь правди нашоi далекоi минувшини.

Ось тут ми вперше зрозумiли, що iсторiя вчинила несправедливо iз багатьма видатними особистостями тiеi епохи. Вiзантiйцi описали приблизний сценарiй, яким мав розвиватися iсторичний хiд подiй. Але за дивним збiгом обставин задумане не вдалося.

Саме iз стародавнiх джерел можна розгледiти i розпiзнати вiзантiйських правителiв, якi показали себе у всiй красномовнiй пiдступностi i готовностi платити будь-яку цiну за досягнення своiх цiлей.