Князь-варвар

Дажбог брав те насiння й розсiвав його земними просторами, щоб…

Святовид перервав свою оповiдь на пiвсловi, тому що через вiкно, знадвору, до кiмнати долетiли спочатку стукiт копит, а тодi пролунали голоси i розпочалася дворова метушня.

– До нас завiтали якiсь гостi, – поважно пiдвiвшись iз тапчана, промовив старий боярин, – цiкаво хто.

На декiлька хвилин у кiмнатi запанувала тиша в очiкуваннi вiдомостей про прибулих. Малолiтнiй Переслав, наче щось вiдчувши своiм дитячим сердечком, зiскочив з табуретки i випроставшись стояв також у очiкуваннi.

Вiдчинилися дверi i на порозi, усмiхаючись з’явилася управителька Ладомира.

– Батьку Добромире, до нас прибув ваш син, а мiй чоловiк Мечислав Вiдчайдушний, – поклонившись, промовила вона до старого боярина.

– Прибув мiй син Мечислав, – також усмiхнувшись, промовив старий боярин.

– Так, батьку, я прибув до вас iз посланням вiд Великого князя киiвського Володимира Святославовича, – промовив Мечислав, поставши на порозi кiмнати у всiй красi i величi когортного командира.

Всi присутнi одразу звернули на це увагу, зрозумiвши, що Мечислав прибув у дiм батька вже зовсiм у iншiй якостi, не як ранiше.

– Гостинно прошу тебе до дому, сину мiй славний, – усмiхаючись з радостi за сина, промовив старий боярин, роблячи крок назустрiч для обiймiв i шанування.

4. Ладомира

Володарка цiеi ночi

Ладомира дуже зрадiла, коли побачила свого чоловiка Мечислава, який, верхи гарцюючи, у супроводi дружинних воiнiв в’iхав на подвiр’я боярського дому.

Щиро зрадiла, адже доля так склалася, що вони не могли жити постiйно разом, пiд одним дахом. Ладомира господарювала у великому боярському домi у Переяславi, доглядала за iхнiм сином i ще двома дiтьми, якi через примхи Богiв залишилися сиротами. Саме вона, Ладомира, повинна була замiнити для них матiр.

Окрiм дiтей, Ладомира у боярському будинку мала багато обов’язкiв. До того ж вона повинна була догоджати бояринi Катеринi, яка через горе втрати рiдних вiдiйшла вiд управлiння боярською господою, але, як i ранiше, повинна була вiдчувати, що саме вона господиня у боярському домi.

Ладомира докладала усiх зусиль, щоб у цьому домi все було саме так, як i було ранiше. Тодi коли ще усi були живi.

Мечислав же нiс службу за межами рiдного мiста у Киевi. Будучи воiном великокняжоi дружини, командував ватагою i був правою рукою у славного воеводи Сiгурда. Численнi i довготривалi великокняжi походи не давали змоги йому бути поряд зi своею коханою дружиною.