Князь-варвар

Зореслава – донька Святозара Свiтлого i Ягни Ясноi, майбутня вiдьма киiвська, яка певний час жила у молодшоi сестри Ягни Чаруни.

Чаруна – молодша сестра Ягни Ясноi, знахарка, яка проживала в поселеннi Ольжичi i в якоi певний час перебувала на вихованнi Зореслава, донька Святозара Свiтлого i Ягни Ясноi.

Ягна Ясна – киiвська вiдьма, дружина Верховного волхва Святозара Свiтлого, мати Зореслави, майбутньоi вiдьми киiвськоi.

Чужоземнi правителi:

Агмунд Двоедушник – верховний чаклун вiкiнгiв, який свого часу вiдкрив таемне вчення скандинавiв тодi ще молодому волхву Святозару Свiтлому.

Бурислав Мужнiй – король вендiв, на його середнiй доньцi Гейрi був одружений Олаф Трюггвасон.

Василь ІІ Македонянин (Болгаробiйця) – iмператор Вiзантii, брат принцеси Анни, майбутньоi дружини Великого князя киiвського Володимира Святославовича.

Варда Фока – вiзантiйський военачальник, який проголошував себе iмператором i двiчi пiдiймав повстання проти iмператорiв Вiзантii Івана І Цимiсхiя та Василя ІІ Македонянина.

Гаральд Сiра Шкура – король Норвегii, вбивця Трюггвi Олафсона, батька Олафа Трюггвасона.

Гаральд І Синьозубий – король Данii i Норвегii до 986 року. Зазнавши поразки у вiйнi проти Оттона ІІ Рижого, був змушений прийняти християнство. В цiй вiйнi активну участь брав Олаф Трюггвасон.

Ерес – бонд у краiнi естiв. Саме в нього у рабствi був Олаф Трюггвасон, племiнник Сiгурда Ейрiксона.

Іван XV – сто тридцять восьмий Папа Римський, за його понтифiкату посли киiвськi вiдвiдували Рим, а Володимир Великий охрестив землi киiвськоi держави.

Костянтин Македонянин – брат iмператора Василя ІІ Болгаробiйця, майбутнiй iмператор Костянтин VIII.

Миколай ІІ Хрисоверг – Патрiарх Константинопольський в часи хрещення князем Володимиром Великим Киiвських земель.

Оттон II Рудий – король Нiмеччини та iмператор Священноi Римськоi iмперii з 973 року.

Хакон ІІ Могутнiй – скандинавський ярл, фактично був повноправним королем Норвегii у перiод 970–995 рокiв. Був союзним васалом Гаральда І Синьозубого, тому брав участь у вiйнi Гаральда проти германського iмператора Оттона ІІ. Пiсля смертi Хакона королем Норвегii став Олаф Трюггвасон.