Жанна батальйонерка

– Ви говорите, як стара графиня, Голуб’ятнiков! – заперечила Жанна. – Хiба офiцерська унiформа мае тепер мало прихильниць серед дiвчат? – i Жанна показала рукою на своiх гостей. – І взагалi, хiба в нас не хоробрi офiцери й не славнi солдати? Ви тут закисли в тилу, Голуб’ятнiков, от попадете на передовi позицii, ви одразу помолодiете!

– Так, я незабаром вiд’iжджаю на фронт. Але в мене настрiй поганий! Коли знаеш, що тил так мало спiвчувае фронтовi, нема нiякоi охоти воювати. Колись жiнки, що залишалися в тилу, нестерпуче чекали своiх чоловiкiв i знайомих, а тепер вони знаходять собi розвагу… – Голуб’ятнiков зневажливо подивився на Бойка.

 – Та й багато чоловiкiв уникають фронту.

Останнi слова Голуб’ятнiкова зачепили Бойка. Голуб’ятнiков зовсiм несвiдомо зачепив у нього його болюче мiсце i Бойко спалахнув, але зараз же стримав себе. Слова ж цього офiцерчика не стосуються до нього, вони лише виявляють не здiйсненi сподiвання цього кола людей. Але Бойко все ж таки не стримався, щоб не шпигнути цього представника ненависноi йому армii.

– Мабуть, на це е дуже важливi причини! – сказав Бойко. – Я, наприклад, розглядаю це не як боягузство, а як незадоволення в потребах певного шару суспiльства, а також виправдую тим, що цi люди не бачуть в цьому нiякоi корисноi мети й нiяких корисних наслiдкiв у цьому не знаходять для себе. Чого ж iм iти на фронт?.. Тiльки в одному ви правi. Це те, що на фронтi б’ються люди, якi справдi не хтять вiйни i не хтiли б туди йти, а в тилу здебiльшого переховуються люди, що кричать за неi, але ховають власну шкуру всiлякими способами!.

.

– Що ви, Стефане Борисовичу! – несподiвано для Бойка заступилася Жанна. – Кожний свiдомий громадянин мусить любити свою батькiвщину й захищати ii вiд ворога. Коли б усi краще з’ясували це, то було б бiльше прихильникiв нашоi перемоги! Була б велика ганьба, коли б нас перемогли нiмцi!.. Я особисто дуже задоволена, що Сергiй Григорович iде на фронт. Це збiльшуе моi симпатii до нього.

– Я зовсiм не заперечую, – вiдповiв Бойко, – що певнiй частинi нашого суспiльства вiйна потрiбна.

Для вас слово батькiвщина щось говорить, а для багатьох це слово нiчого не говорить, або говорить щось протилежне. Ви ж знаете, що Росiя складаеться з багатьох нацiй, як i Австрiя. Отже, що до вподоби однiй нацii, не може бути iнтересом другоi. Крiм того, в суспiльствi е рiзнi прошарування. Селянство, наприклад, дуже страждае вiд вiйни. Руйнуеться його господарство, родина. Воно в кепських матерiяльних умовах.