На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Щоденники 1910–1923 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Щоденники 1910–1923 рр.

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Щоденники 1910–1923 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Щоденники 1910–1923 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Кафка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Самотність і відчуженість, які Франц Кафка відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Він розпочав його 1910 року і вів – іноді з тривалими перервами – до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію; роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку; спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
📚 Читайте "Щоденники 1910–1923 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Щоденники 1910–1923 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Щоденники 1910–1923 рр.
Franz Kafka
Самотнiсть i вiдчуженiсть, якi Франц Кафка вiдчував у своему життi, можливо, й змусили його писати щоденник. Вiн розпочав його 1910 року i вiв – iнодi з тривалими перервами – до 1923-го. Це довга розповiдь про себе, про власнi переживання; про ненависну, стомливу службу, яка дае засоби до iснування й водночас виснажуе його; про початок Першоi свiтовоi вiйни i про загальну мобiлiзацiю; роздуми про лiтературу, в яких письменник подеколи виступае рецензентом власних творiв.
Франц Кафка
Щоденники 1910–1923 рр
© Л. В. Логвиненко (правонаступниця О. Логвиненка), переклад украiнською, 2000
* * *
1910
Коли потяг проiздить мимо, глядачi завмирають.
«Щоразу, коли вiн про щось мене питае».
Вiн такий серйозний, що це мене вбивае. Голова в комiрцi, чуб на черепi викладено нерухомо, м’язи внизу на щоках напружились на своiх мiсцях…
Чи лiс i досi там-таки? Лiс був iще майже там-таки. Та щойно мiй погляд ковзнув крокiв на десять далi, я забув про нього, бо мене знову втягли в нудну розмову.
У темному лiсi, на розм’яклiй землi, я тримався дороги, лише не спускаючи з очей бiлизни його комiрця.
Увi снi я просив танцiвницю Едуардову, щоб вона все ж таки ще раз затанцювала чардаш. Широка смужка тiнi чи свiтла пролягала через усе ii обличчя вiд нижнього краю чола до середини пiдборiддя. Цiеi митi прийшов якийсь чоловiк з огидними манерами несвiдомого iнтригана й сказав iй, що потяг зараз рушить. З того, як вона вислухала це повiдомлення, я з жахом збагнув, що вона вже не танцюватиме. «Я лиха, погана жiнка, чи не так?» – промовила вона.
Танцiвниця Едуардова, закохана в музику, скрiзь, навiть у трамваi, iздить у супроводi двох скрипалiв i часто просить iх заграти.









