На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Щоденники 1910–1912 рр.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Щоденники 1910–1912 рр.

Автор
Дата выхода
04 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Щоденники 1910–1912 рр." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Щоденники 1910–1912 рр." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Кафка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883–1924), автор всесвітньо відомих романів «Замок», «Процес», «Америка», що вийшли друком у видавництві «Фоліо», є визнаним новатором у прозі XX століття.
Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів – іноді з тривалими перервами – до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання, роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Самотній і незрозумілий близьким, Кафка загруз у своєму внутрішньому світі. Він ніби підживлюється усім негативом, що його оточує. На сторінках щоденника – день за днем, місяць за місяцем – постає справжня дуже самотня і незрозуміла навіть своїм близьким людина.
До видання увійшли щоденникові записи, зроблені Францом Кафкою у 1910–1912 роках.
📚 Читайте "Щоденники 1910–1912 рр." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Щоденники 1910–1912 рр.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Оце почуття солiдарностi, яке мене тут сповнюе! У «Бiшофсберзьких дiвах» (чи правильна це назва?) йдеться про двох швачок, якi готують для нареченоi вiдбiлену тканину. Як ведеться цим двом дiвчатам? Де вони живуть? Що вони скоiли, що iх не беруть до п’еси, а дозволять лише знадвору, просто-таки потопаючи в потоках зливи, востанне притиснутися обличчям до шибки в каютi Ноевого ковчегу, щоб глядачi в партерi на мить угледiли щось темне?
17 грудня. На наполегливе запитання, невже нiщо не перебувае в спокоi, Зенон вiдповiв: «Чому ж, випущена стрiла перебувае в спокоi».
Коли б французи за вдачею були нiмцями, як би тодi нiмцi ними захоплювалися.
Те, що я так багато вiдклав i повикреслював, – а я вчинив так майже з усiм, що взагалi написав у цьому роцi, – принаймнi це також дуже заважае менi в творчостi. Адже це – цiла гора, в п’ять разiв бiльше вiд того, що я взагалi будь-коли написав, i вже самою своею масою воно притягуе до себе просто з-пiд пера все, що я пишу.
18 грудня. Якби були сумнiви в тому, що причина мого тривалого зволiкання з розпечатуванням листiв (навiть тих, в яких я не сподiваюся прочитати нiчого важливого, як, скажiмо, оцей останнiй), – це тiльки слабiсть i легкодухiсть, що примушують мене так само не поспiшати розпечатувати листа, як примушують не квапитись вiдчиняти дверi кiмнати, де мене, можливо, вже нетерпляче хтось чекае, тодi оце зволiкання з розпечатуванням листiв можна було б краще пояснити грунтовнiстю.
Вечiр, пiв на дванадцяту. Те, що я, поки не звiльнюся вiд своеi контори, просто втрачений, – це менi очевиднiше очевидного, йдеться лише про те, щоб якомога довше й вище тримати голову, аби не пiти на дно.









