На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Листи до Феліції (1912)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Листи до Феліції (1912)

Автор
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Листи до Феліції (1912)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Листи до Феліції (1912)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Кафка) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883–1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові».
«Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер – берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник.
До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів…
📚 Читайте "Листи до Феліції (1912)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Листи до Феліції (1912)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
1912, четвер
[Штемпель Товариства страхування працiвникiв вiд нещасних випадкiв]
Найдорожча мадемуазель Фелiцiе!
Вчора я уявив, що турбуватимуся про Вас, i з усiеi сили намагався Вас умовити. Але сам-то що я роблю? Хiба я Вас не мордую? Зрозумiло, без намiру, бо таке взагалi неможливо, i навiть якби я мав такий намiр, вiн зник би вiд Вашого останнього листа, як нечиста сила перед сяйвом добра, але своiм iснуванням, самим тiльки iснуванням своiм я Вас мордую! У глибинi ж я не змiнився на краще, як i ранiше кружляю у своiй орбiтi, тiльки набув нового нездiйсненного сподiвання на додачу до колишнiх, теж нездiйсненних, i отримав в дар небувале, найсильнiше на моему вiку вiдчуття людськоi впевненостi поверх звичайноi своеi неприкаяностi.
Повторюю: не я у цьому винен, – бо хто я такий? – але тiльки те, на що одне зроду був спрямований мiй дух, едине устремлiння якого i до цього дня залишаеться незмiнним, намагаючись i Вас повести за собою, щоб не втратити.
Пiсля довгоi перерви. (Якби я мав час, якби у мене був час! Я б змiг заспокоiтися i правильнiше поглянути на навколишне. Я зумiв би писати Вам дбайливiше. Я нiколи не образив би Вас хапливiстю, як ображаю зараз, хоча нiчого на свiтi так не хотiв би уникнути. Я б заспокоiвся i покинув, як кiлька хвилин тому нагорi, у своему кабiнетi, в думках про Вас тремтiти вiд нетерпiння над дiловими паперами, а тепер, у хвилиннiй тишi цiеi кiмнати, тупо сидiти за столом i витрiщатись у вiкно помiж запнутих гардин.
Знову на свое виправдання доводиться посилатися на перерву, бiльше нема на що, день знову поповз за полудень, причому далеко.








