Обережно зі своїми бажаннями

Наша компанiя стоiть на перехрестi, i кого б ви не обрали сьогоднi, йому доведеться вирiшувати, яким шляхом iти. Як ви знаете, коли правлiння торiк прийняло рiшення продовжувати будiвництво «Бекiнгема», я виступила проти цiеi iдеi та проголосувала вiдповiдно. Тож буде справедливим повiдомити правлiнню свою нинiшню точку зору. На мою думку, ми не можемо розглядати можливостi повернення назад, оскiльки це призведе до приниження, а можливо, й навiть забуття для нашоi компанii. Рада прийняла свое рiшення добросовiсно, i ми зобов’язанi перед своiми акцiонерами не вiдступати, звинувачуючи iнших, а, навпаки, робити все вiд нас залежне, щоб надолужити час i забезпечити нам успiх у довготермiновiй перспективi.

Емма поглянула на текст доповiдi, в якiй повторювалося майже все, що вже сказав ii суперник. Вона сподiвалася, що ii природний ентузiазм та енергiйнiсть здолають той факт, що ii колеги чують тi самi iдеi та думки, озвученi вдруге.

Але коли Емма дiйшла до останнього рядка своеi промови, то вiдчула, як зацiкавлення директорiв спадае.

Джайлз напередоднi попередив ii, що цього дня може трапитися щось несподiване, й це сталося. Фiшер розпочав свою гру.

– Чи можу я доповнити своi зауваження, пане голово, думкою, що було б великим привiлеем дозволити панi Беррiнгтон приеднатися до ii знаменитих пращурiв та очолити раду, особливо в час, коли компанiя стикаеться з такими реальними труднощами. Знаю, що з вашою допомогою ми зможемо подолати цi труднощi й вiдновити гарне iм’я Беррiнгтонiв, iхню репутацiю та фiнансову непохитнiсть.

Емма сiла з вiдчуттям, що з ii доповiдi можна було б виснувати: «Ти могла б i краще». Вона просто сподiвалася, що Джайлз мав рацiю у другому пунктi. Майже всi за цим столом вирiшили, як будуть голосувати, ще задовго до того, як цi збори оголосили вiд- критими.

Пiсля того як виступили обидва кандидати, настала черга членiв ради директорiв висловити свою думку. Бiльшiсть iз них хотiла сказати свое слово, але не надто багато розумiння чи оригiнальностi прозвучало упродовж наступноi години.

І, незважаючи на те, що Емма вiдмовилася вiдповiсти на запитання «Чи призначили б ви майора Фiшера своiм заступником?», вона все ж вiдчула, що думки роздiлилися приблизно порiвну. Так було, доки не озвалася ледi Вiрджинiя.

– Я хочу висловити лише одне свое спостереження, пане голово, – завуркотiла вона, клiпаючи вiями.