Обережно зі своїми бажаннями

***

– Це мае бути щось важливе, полковнику, оскiльки я щойно перервав зустрiч iз лiдером палати громад… – мовив мiнiстр.

– У Мартiнеса е новий водiй.

– Ну то й що? – не збагнув мiнiстр.

– Вiн ранiше був скарбником Лаяма Догертi.

– Командира ІРА у Белфастi?

– Саме так.

– Як його звати? – узяв олiвець сер Алан.

– Кевiн Реффертi, псевдо «Чотири пальцi».

– Звiдки воно?

– Один британський вояк зайшов занадто далеко пiд час його допиту, як менi сказали.

– Тодi вам знадобиться нова людина у вашiй командi.

***

– Я нiколи ранiше не пив чаю у «Палм-кортi», – зiзнався Бьюкенен.

– Моя теща, Мейзi Голкомб, працювала в готелi «Роял», – пояснила Емма. – Але в тi часи вона не пускала Гаррi або мене туди. «Це непрофесiйно», – казала вона.

– Ще одна жiнка, котра явно випередила свiй час, – зауважив Росс.

– Ви знаете лише половину, – сказала Емма, – але я збережу Мейзi на наступний раз. Насамперед маю вибачитися за те, що не стала розмовляти з вами пiд час обiду або принаймнi доки Фiшер мiг пiдслуховувати.

– Ви ж не пiдозрюете, що вiн мае щось спiльне з нашими клопотами?

– Не напряму. До сьогоднiшнього ранку я навiть припускала, що вiн, можливо, почав життя з чистого аркуша.

– На мою думку, бiльш лояльного колеги на зборах ради директорiв ще не було…

– Згодна. Та лише цього ранку я дiзналася, кому вiн вiрний насправдi.

– Не розумiю… – визнав Росс.

– Пригадуете, як наприкiнцi зустрiчi ви попросили мене на кiлька слiв, але менi довелося вийти?

– Ще б пак, але як це стосуеться Фiшера?

– Я подалася за ним i виявила, що вiн iздив телефонувати.

– Те саме, без сумнiву, зробили один чи двое iнших директорiв.

– Звiсно, але скористалися телефонами в примiщеннi. Натомiсть Фiшер вийшов з будiвлi, поiхав у напрямку докiв, аби зателефонувати з телефонноi будки бiля пабу, який називаеться «Лорд Нельсон».

– Не можу сказати, що знаю, де це.

– Тому, мабуть, вiн його i вибрав.

– Цiкаво, чому вiн вважав за потрiбне приховувати, до кого телефонуе?

– Бо вирiшив, що те, що сказав адмiрал, слiд негайно повiдомити своему покровителю, i вiн не мiг ризикувати, щоб його хтось почув.

– Ви ж не вiрите, що Фiшер якимось чином пов’язаний iз ІРА?

– Фiшер – нi, а от дон Педро Мартiнес – так.