Обережно зі своїми бажаннями

І, нарештi, ii жахлива помилка, коли вона дозволила секретаревi Кабiнету Мiнiстрiв переконати ii дозволити залучити Себа до планiв уряду притягнути до вiдповiдальностi дона Педро Мартiнеса. Якби вона вiдмовилася вiд прохання сера Алана Редмейна, ii единий син лишився б живим. Якби, якби…

Коли вони доiхали до околиць Харлоу, Емма визирнула у бiчне вiконце, щоб побачити табличку, яка скерувала iх до шпиталю принцеси Александри. Вона намагалася сконцентруватися на тому, що ii чекае. За кiлька хвилин Мерсден проiхав кованi ворота, якi так i не зачинилися перед тим, коли вони пiд’iхали до головного входу лiкарнi.

В реестратурi вона назвалася, i бадьору посмiшку на обличчi дiвчини змiнив вираз спiвчуття.

– Не будете такi ласкавi хвильку зачекати, панi Клiфтон? – запропонувала вона, пiдiймаючи слухавку телефону. – Я повiдомлю пана Овена, що ви тут.

– Пана Овена?

– Вiн був черговим лiкарем, коли вашого сина привезли сьогоднi вранцi.

Емма кивнула й узялася мiряти кроками коридор, думки метушилися, викликаючи безладнi спогади. Хто, чому, коли… Вона зупинилася лише тодi, коли пiдiйшла медсестра у бiлоснiжному халатi з накрохмаленим комiрцем:

– Ви панi Клiфтон?

Емма ствердно кивнула.

– Будь ласка, йдiть зi мною.

Медсестра мовчки повела Емму зеленим коридором. А що мiг би хтось iз них сказати?

Вони зупинилися бiля дверей, на яких було написано «Пан Вiльям Овен, член Королiвського медичного коледжу».

Високий худий голомозий чоловiк iз скорботним поглядом службовця похоронного бюро пiдвiвся з-за столу. Емма замислилася, чи це обличчя хоч iнодi посмiхаеться.

– Доброго дня, панi Клiфтон, – привiтався чоловiк, перш нiж запропонувати гостi единий зручний фотель у кiмнатi. – Менi дуже шкода, що нам довелося зустрiтися за таких сумних обставин, – додав вiн.

Еммi стало шкода бiдолахи. Скiльки разiв на день йому доводилося виголошувати тi самi слова? Судячи з виразу його обличчя, з кожним разом йому легше не стае.

– Боюся, що доведеться заповнити цiлу купу документiв, на жаль, коронеру знадобиться формальна iдентифiкацiя, перш нiж ми зможемо до цього повернутися.

Емма схилила голову й заплакала, шкодуючи, що не пристала на пропозицiю Гаррi самому вiдбути цю нестерпну процедуру.