Обережно зі своїми бажаннями

– Коли ви працювали заступником голови правлiння «Пi енд О», – озвався Ноулс, – то коли-небудь стикалися з низкою подiбних проблем? Чи те, що ми переживаемо, нестандартна ситуацiя?

– Це виняткова ситуацiя, я зроду ранiше не натрапляв на щось подiбне, – визнав Бьюкенен. – У кожного будiвництва е своi невдачi та сюрпризи, але здебiльшого у довготермiновiй перспективi все, як правило, стабiлiзуеться.

– Чи передбачае наш страховий полiс якiсь iз цих проблем?

– Ми змогли висловити кiлька претензiй, – поiнформував Дiксон, – але страховi компанii завжди встановлюють обмеження, якi в одному чи двох випадках ми вже перевищили.

– Але, безумовно, деякi з цих перешкод е прямою вiдповiдальнiстю «Гарланда i Вольфа», – заявила Емма. – Тож ми можемо посилатися на вiдповiднi штрафнi санкцii в угодi.

– Я дуже хотiв би, щоб це було так легко, панi Клiфтон, – зiтхнув голова, – але «Гарланд i Вольф» оскаржують майже кожну з наших претензiй, стверджуючи, що вони не можуть нести пряму вiдповiдальнiсть за жодну з перешкод.

Нинi це перетворилося на поле битви для юристiв, що коштуе нам iще бiльших грошей.

– Ви вбачаете тут якусь систему, пане голово?

– Не впевнений, що розумiю вас, адмiрале.

– Несправне електричне обладнання вiд надiйноi компанii в Лiверпулi, котел, який топлять у гаванi вантажники каботажного корабля, харчове отруення робiтникiв, що не поширюеться на iншi дiлянки, хоча харчi нам привозить один i той самий постачальник iз Белфаста?

– Що ви маете на увазi, адмiрале?

– Занадто багато збiгiв, якi трапляються водночас, коли ІРА починае демонструвати свою силу.

– Ну й порiвняннячко ви робите, – гмикнув Ноулс.

– Можливо, я забагато начитався про це, – визнав адмiрал, – але я народився в графствi Мейо[14 - Мейо, буквально Тисова рiвнина – територiя на заходi Ірландii.], мiй батько був протестантом, а мама – римо-католичка, тож я добре знаю, про що йдеться.

Емма зиркнула через стiл, щоб побачити, як Фiшер люто щось чиркав у блокнотi, але вiн вiдклав авторучку, як тiльки помiтив ii зацiкавлення.

Жiнка знала, що Фiшер не був католиком, не був ним також фактично i дон Педро Мартiнес, чиiм богом насправдi був золотий тiлець. Зрештою, вiн продавав зброю нiмцям пiд час вiйни, то чому б йому не мати справу з ІРА, якщо це слугуе його метi?

– Будемо сподiватися, що менi вдасться виголосити кращий звiт, коли ми знову зустрiнемося наступного мiсяця, – резюмував голова, але в його голосi не було колишньоi впевненостi.