Обережно зі своїми бажаннями

– Можливо ви маете рацiю, – визнав секретар. – Вiн, вочевидь, не пробачив нам те, що вважае крадiжкою восьми мiльйонiв фунтiв своiх грошей, навiть якщо вони й були фальшивими, i хоча вiн, напевно, ще не второпав, що за цiею операцiею стоiть уряд, немае сумнiвiв, що вiн i досi вважае, що ваш син особисто вiдповiдальний за те, що сталося в Саутгемптонi, i менi дуже шкода, що я тодi недостатньо серйозно оцiнив ситуацiю.

– Вдячна вам хоч за це, – видихнула Емма. – Але ви не запитуете про те, коли i куди наступного разу вдарить Мартiнес.

Адже будь-хто може зайти до шпиталю й вийти з нього так само легко, нiби це автобусна станцiя.

– Не можу з вами не погодитися, – сказав Редмейн. – Саме так я i зробив вчора вдень.

Це зiзнання викликало миттеву тишу, яка дозволила йому продовжити.

– Однак ви можете бути певнi, панi Клiфтон, що цього разу я вжив усiх необхiдних заходiв, аби переконатися, що вашому сину бiльше нiчого не загрожуе.

– Чи не могли б ви подiлитися з паном i панi Клiфтон причиною такоi вашоi впевненостi? – мовив Джайлз.

– Нi, сер Джайлз, не можу.

– А це чому ж? – не зрозумiла Емма.

– Бо менi довелося залучати мiнiстра внутрiшнiх справ i мiнiстра оборони, й тому таемна рада зобов’язала мене дотримуватися конфiденцiйностi.

– Що за дурня? – вимагала уточнень Емма. – Не треба забувати, що йдеться про життя мого сина.

– Якщо щось iз цього вилiзе назовнi, – пояснив Джайлз сестрi, – хоч i через п’ятдесят рокiв, буде важливо засвiдчити, що нi ти, нi Гаррi не знали, що до справи залученi мiнiстри Їi величностi.

– Дякую, сер Джайлз, – схилив голову секретар Кабiнету Мiнiстрiв.

– Терпiти не можу всi цi помпезнi закодованi повiдомлення, якими ви обидва перекидаетесь, – втрутився Гаррi. – Я не заспокоюся, доки не буду певний, що життю мого сина нiчого не загрожуе. Але якщо iз Себастьяном станеться iще щось, сер Алан, винуватити буде нiкого.

– Приймаю ваше застереження, пане Клiфтон.

Однак можу пiдтвердити, що Мартiнес бiльше не загрожуе Себастьяновi або будь-кому з членiв вашоi родини. Вiдверто кажучи, менi довелося порушити кiлька правил, аби переконати Мартiнеса, що е щось вагомiше, нiж життя вашого сина.

Скептичний вираз усе ще не покидав обличчя Гаррi, i хоча Джайлз, здавалося, повiрив серу Алану, Гаррi тямив, що скорiше Джайлзу вдасться стати прем’ером, нiж секретар Кабiнету Мiнiстрiв розкрие причину своеi впевненостi.