Могутніше за меч

– Це все пояснюе. Тож як я можу вам допомогти, юначе?

– Я шукаю обручку.

– І хто ця щаслива дiвчина?

– Американка, ii звуть Сем.

– Тодi нам доведеться знайти для Сем щось особливе, чи не так?

Пан Гард вiдсунув шухляду свого письмового столу, вийняв iз неi в’язку з ключами i вибрав один iз них. Пiдiйшов до великого сейфа, вбудованого в стiну, вiдiмкнув важкi дверi й вiдсторонився, щоб продемонструвати десяток акуратно складених таць. Трохи повагавшись, вiн вибрав третю знизу, витягнув ii i поставив на стiл.

Кiлька маленьких дiамантiв пiдморгнули Себовi. Вiн вивчав iх кiлька хвилин, перш нiж заперечно похитати головою. Ювелiр промовчав. Вiн повернув тацю в сейф i витягнув ту, що стояла вище.

Себу знадобилося трохи бiльше часу на розгляд бiльших камiнцiв, якi виблискували на сонцi, але вiн вiдхилив i iх.

– Ви впевненi, що можете дозволити собi цю дiвчину? – поцiкавився господар, знiмаючи третю тацю зверху.

Очi Себа спалахнули, коли вiн побачив сапфiр в оточеннi крихiтних дiамантiв, якi виблискували на чорнiй оксамитовiй тканинi.

– Той, – сказав вiн, не вагаючись.

Гард пiдхопив лупу зi свого столу й уважнiше вивчив перстень.

– Цей прекрасний сапфiр родом iз Цейлону i мае п’ять каратiв. Усi вiсiм алмазiв мають по пiв карата, iх нещодавно придбали в Індii.

– Скiльки?

Гард якийсь час не вiдповiдав.

– Маю вiдчуття, що ви станете постiйним клiентом, – нарештi сказав вiн, – тож вiддам вам цей чудовий перстень за гiдною цiною. Скажiмо, за сто фунтiв?

– Ви можете казати все що завгодно, але в мене немае сотнi фунтiв.

– Погляньте на це як на iнвестицiю.

– Для кого?

– Я вам скажу, що буду робити, – мовив Гард, повертаючись до свого столу й вiдкриваючи велику бухгалтерську книгу.

Вiн погортав кiлька сторiнок, потiм провiв вказiвним пальцем по списку прiзвищ.

– Щоб бути впевненим у тому, що ви станете моiм майбутнiм клiентом, я дозволю вам отримати цей перстень за цiну, яку заплатив за нього сам. Шiстдесят фунтiв.

– Нам доведеться повернутися до нижньоi полицi, – неохоче визнав Себ.

Гард здiйняв руки вгору.

– Як бiдний чоловiк може сподiватися на зиск, якщо йому доводиться торгуватися з таким упертюхом, як ви? Моя остання пропозицiя, – вiн зробив паузу, – п’ятдесят фунтiв.

– Але на моему рахунку в банку лежить лише близько тридцяти фунтiв.

Гард якийсь час мiзкував.

– Тодi пропоную десять фунтiв завдатку та п’ять фунтiв щомiсяця упродовж року.