Людиною він був

– Знову пальцем у небо, докторе Гендс. Коли я викрию вас у тому, в чому вас пiдозрюю, вашi колеги та шiстнадцять медсестер, котрi надали письмовi докази, – Емма постукала по пухкiй тецi на столi перед собою, що насправдi було звiтом геодезиста, – будуть лише дуже вдячнi за мое втручання, хоча вам буде важко влаштуватися на роботу навiть у маленькiй африканськiй державi.

Цього разу Гендс завагався перед тим, як озватися знову:

– Що ж, я також ризикну. Впевнений, що у вас недостатньо доказiв для цiеi справи.

Емма взяла слухавку, набрала номер й увiмкнула гучний зв’язок.

За мить вони обое почули слово «редактор».

– Доброго ранку, Регу. Це Емма Клiфтон.

– Хто з моiх репортерiв щось накоiв, Еммо?

– Цього разу це не один iз ваших репортерiв. А один iз моiх лiкарiв.

– Розкажiть менi бiльше.

– Я маю намiр розпочати розслiдування поведiнки одного лiкаря в шпиталi й подумала, що ви хотiли б про це почути, перш нiж вашi читачi дiзнаються про цю iсторiю.

– Дуже мило з вашого боку, Еммо. – Гендс несамовито замахав руками.

 – Але якщо ця iсторiя мае потрапити у свiжий випуск, слiд негайно вiдправити до шпиталю репортера.

– У мене зустрiч об одинадцятiй, – сказала Емма, перевiряючи свiй щоденник, – але я перетелефоную за кiлька хвилин, якщо зможу ii перенести.

Коли Емма поклала слухавку, вона помiтила, як на чолi ii вiдвiдувача з’явилися намистинки поту.

– Якщо я маю скасувати свою зустрiч iз репортером «Бристоль iнвнiнг ньюс», – промовила вона i ще раз постукала по тецi, – то очiкуватиму, що ви покинете це примiщення iще до полудня.

Інакше рекомендую вам придбати свiжий випуск сьогоднi, з якого ви дiзнаетеся достеменно, що саме я думаю про таких лiкарiв, як ви. Обов’язково залишайтесь бiля свого телефону, оскiльки вiдчуваю, що вони захочуть почути й вашу версiю цiеi iсторii.

Гендс невпевнено пiдвiвся й без жодного слова вийшов iз кiмнати. Пiсля того як дверi зачинилися, Емма взяла слухавку й перенабрала номер, на який обiцяла перетелефонувати.

– Спасибi, – подякувала вона, коли в слухавцi почувся чоловiчий голос.

– Завжди радий, – вiдгукнувся Гаррi. – О котрiй годинi ти будеш удома на вечерю?

* * *

– Якщо ти намiряешся провести наступний мiсяць у Лондонi, – зронив Гаррi, почувши новини вiд Емми, – де ж ти зупинишся?

– У Джайлза. Так я зможу пильно стежити за кожним його кроком.

– А вiн за твоiм. Але не вiрю, що вiн погодиться на таку затишну маленьку угоду.

– А вiн не матиме вибору, – сказала Емма.