Гріхи батьків

Хочеш дiзнатись щось конкретне?

– Ти казав, що Гаррi записався четвертим офiцером на «Девонець» пiсля того, як приiхав iз Оксфорда.

– Так. Мiй давнiй приятель, капiтан Гейвенс, зробив це можливим, i вiн був одним iз небагатьох, хто пережив цю трагедiю. Коли я нещодавно навiдав його, вiн сказав про Гаррi багато теплих слiв. Описав його як мужнього юнака, котрий замiсть того щоб рятувати свое життя пiсля влучання в корабель торпеди, пожертвував своiм, намагаючись врятувати головного механiка.

– Капiтана Гейвенса також пiдiбрала «Зiрка Канзасу»?

– Нi, то був iнший корабель, який виявився неподалiк. Тому, на жаль, вiн бiльше нiколи не бачив Гаррi.

– Отже, вiн не був свiдком того, як Гаррi поховали у морi?

– Нi. Єдиний офiцер iз «Девонця», котрий був iз Гаррi, коли той загинув, був американець – лейтенант Томас Бредшоу.

– Ти казав менi, що доктор Воллес привiз панi Клiфтон листа вiд лейтенанта Бредшоу.

– Саме так. Доктор Воллес був корабельним медиком «Зiрки Канзасу».

– Бредшоу i тобi писав?

– Нi. Лише найближчiй родичцi, якщо я правильно згадав слова доктора Воллеса.

– А тобi не здаеться дивним, що вiн не написав менi?

Сер Волтер якийсь час помовчав.

– Знаеш, я зроду не задумувався над цим. Можливо, Гаррi нiколи не згадував тебе при Бредшоу. Знаеш, наскiльки вiн був втаемниченим…

Емма часто думала про це, але зараз вирiшила продовжити:

– Ти читав листа, який отримала панi Клiфтон?

– Нi, але бачив його на коминку, коли заходив до неi наступного дня.

– Гадаеш, доктор Воллес знав, що саме Бредшоу написав у цьому листi?

– Авжеж. Вiн менi сказав, що це лист-спiвчуття вiд колеги, котрий служив iз Гаррi на «Девонцi».

– А чи могла б я зустрiтися з лейтенантом Бредшоу? – закинула Емма вудочку.

– Навiть не знаю, як це можна влаштувати, люба, – замислився сер Волтер.

– Маеш адресу доктора Воллеса?

– Лише на «Зiрцi Канзасу».

– Але, безумовно, вони припинили рейси до Бристоля, коли оголосили вiйну?

– Нi, адже в Англii ще живуть американцi, готовi платити шаленi грошi за те, щоб повернутися додому.

– Хiба це не ризиковано, коли стiльки нiмецьких човнiв патрулюе Атлантику?

– Нi, бо Америка зберiгае нейтралiтет, – спростував сер Волтер.