Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Наразi iснуе чотири найбiльш поширених пiдходи.

Перший. Сформувався пiсля 1920/1921 рр. тими украiнськими дiячами, якi опинилися на емiграцii в европейських краiнах, США та Канадi. Вони чiтко дiляться на два непримиренних табори: фан-клуб Симона Петлюри vs прибiчники Павла Скоропадського.

Другий. Сформований пiсля встановлення бiльшовицького режиму на територii сучасноi Украiни. За ним всi нацiональнi рухи та iх лiдери на територii колишньоi Росiйськоi iмперii або тупо iгнорувалися, або квалiфiкуються як «ворожi», «буржуазно-нацiоналiстичнi».

Третiй. Сформувався пiсля проголошення державноi незалежностi Украiни. В його основi – численнi спроби пiдтвердити, довести основнi iдеологеми прихильникiв С. Петлюри, iгноруючи оприлюдненi документи протодержавницьких формацiй: Украiнськоi Народноi Республiки 1917–1918 рр., Украiнськоi Держави 1918 р., Украiнськоi Народноi Республiки 1919–1920 рр., а також Захiдно-Украiнськоi Народноi Республiки 1918–1923 рр.

Саме цi мiти рясно заливають до вашого рiдного мозку за будь-якоi нагоди i впродовж кожного календарного року.

Початок цих громадських «лiтургiчних» святкувань та вiдзначень на державному рiвнi, якi безупинно тривають вiд 16 сiчня («бiй пiд Крутами») до 30 листопада (ІІІ Унiверсал УЦР).

Пiдхiд четвертий. Вiн суто академiчнiй. Десятки сучасних украiнських дослiдникiв, працюючи над своiми кандидатськими та докторськими дисертацiями, залишаючись на грунтi об’ективностi та неупередженостi, сумлiнно виконують свiй професiйний обов’язок.

Пишуть правду.

Їх висновки, в кожному окремому випадку, радикально суперечать вищеозначеним формулам, але принципово iгноруються як «патрiотичною» громадськiстю, так i державними мужами.

Отже, трете за рахунком видання, яке ви тримаете в руках, вiдмiнне вiд двох попереднiх.

По-перше – це единий текст, а не три окремих, як було ранiше.

По-друге, воно стилiстично вiдредаговане, «спрощене», рясно проiлюстроване. Мапами, портретами згадуваних дiячiв, будинками, в яких вони працювали, жили, творили.

Це таке собi «м’ясо», яке, сподiваюся, дозволить читачевi фiзично вiдчути свою присутнiсть в якостi вiртуального спостерiгача подiй, якi вже сотню рокiв детермiнують наше з вами буденне, повсякденне життя. Розвиток суспiльства. Існування держави.

По-трете, воно е усвiдомленою вже спробою «намалювати» таку собi 3D картину – подiй, людей, обставин, в яких вони функцiонували, творили, марили, гинули. Але i виживали.