Проект «Україна». Галерея національних героїв

Шелеста перейменувати технiчнi iнститути, з тим щоб пiдкреслити фундаментальний, а не прикладний характер академiчних дослiджень, внаслiдок чого з АН Украiни були переданi в пiдпорядкування мiнiстерств всього три iнститути.

* * *

У 1979 роцi Академiя наук Украiни виступила проти будiвництва другоi черги Чорнобильськоi АЕС, тобто 3-го i 4-го блокiв. Академiк Борис Патон звернувся до Володимира Щербицького з попередженням про можливi катастрофiчнi наслiдки концентрацii в районi Прип’ятi i Днiпра, в басейнi яких проживають десятки мiльйонiв людей, нових атомних станцiй i розвитку тих, що вже дiють.

День 26 квiтня 1986 року назавжди залишиться трагiчною датою в iсторii всього свiту: аварiя на Чорнобильськiй АЕС стала першим грiзним попередженням людству про ту небезпеку, яку таiть «мирний атом», що вийшов з-пiд контролю людини.

Вже 3 травня 1986 року за iнiцiативою Бориса Євгеновича Патона була створена оперативна комiсiя президii з боротьби з наслiдками аварii.

Робочий день президента Украiнськоi академii все лiто 1986 року починався рано-вранцi i закiнчувався пiзно вночi.

За лiто Борис Євгенович тричi виiжджав до Чорнобиля, щоб самому розiбратися в обстановцi i погоджувати дii академii з урядовою комiсiею. У чорнобильськiй зонi активно трудилися бiльше пiвтисячi спiвробiтникiв академii, i десятки тисяч працювали в 30 iнститутах АН над вирiшенням проблем, поставлених перед наукою аварiею на ЧАЕС. І лише на початку осенi, коли найважче було позаду, Борис Євгенiйович Патон дозволив собi вiдпочити.

У цьому ж, 1986 роцi, була створена загальносоюзна система Мiжгалузевих i галузевих науково-технiчних комплексiв (МНТК i НТК), яким була доручена органiзацiя науково-технiчноi дiяльностi по закрiплених за ними напрямах у масштабах всiеi краiни. Б. Є. Патон, за порадою М. В. Келдиша, органiзував Наукову раду при Президii АН СРСР з проблеми «Новi процеси отримання й обробки металевих матерiалiв», яка об’еднала вчених академiчних установ з фахiвцями iнших вiдомств i сприяла розвитку науки про матерiали.

Багато учених-матерiалознавцiв i металургiв, що активно працювали в цiй радi, за рекомендацiею Бориса Євгеновича було обрано в Академiю наук СРСР i Росiйську академiю наук. Вони внесли великий вклад у розвиток матерiалознавства.

Борис Патон – один з iнiцiаторiв створення i збереження спiльного наукового простору в рамках Спiвдружностi Незалежних Держав.