Проект «Україна». Галерея національних героїв

Тим часом наукова дiяльнiсть видатного iсторика розширювалася: все лiто 1903 року Михайло Сергiйович присвятив публiчним курсам у Львовi, на яких слухачами були представники украiнськоi молодi. Грушевський був одним iз засновникiв львiвського «Академiчного будинку».

У 1908 роцi Грушевськi купили садибу на Панькiвськiй вулицi в Киевi i почали будiвництво великого прибуткового дому на шiсть поверхiв. У мансардi цiеi будiвлi влаштувалася майстерня самобутнього художника Василя Кричевського.

Саме вiн прикрасив фамiльний будинок Грушевських i примiщення iсторичноi секцii на Володимирськiй, 35.

Окрiм цього, Михайло Сергiйович значну увагу придiляв рiднiй галицькiй школi. У 1908 роцi за його iнiцiативою у Львовi створюеться органiзацiя украiнського учительства середнiх шкiл «Вчительська громада». Грушевський стае першим ii головою i редактором ii журналу «Наша школа». У 1910 роцi з’являеться «Украiнська шкiльна спiлка», що ставила за мету розвиток украiнськоi приватноi середньоi освiти.

І знову професор Грушевський стае першим головою новоi органiзацii.

Якщо пiдсумувати дiяльнiсть М. С. Грушевського до 1914 року, можна нескiнченно дивуватися з ii широкоi багатогранностi. Украiнцi вважали його символом всеукраiнського еднання i дiйсним очiльником украiнства. Навiть його опоненти не могли закрити очi на авторитет Грушевського. Наприклад, iдеологiчний супротивник Дмитро Дорошенко говорив, що Михайло Сергiйович – це голова украiнського нацiонального руху в Росiйськiй iмперii, а «його слово було для нас в тi часи законом».

* * *

Лiтом 1914 року почалася Перша свiтова вiйна. У цей час Грушевський вiдпочивав на Гуцульщинi, в селi Криворiвнi, де вiн побудував собi невеликий будинок над Черемошем i виiжджав туди кожне лiто.

Михайло Сергiйович мав намiр переiхати до Киева, оскiльки цього хотiли багато представникiв украiнського руху, зокрема, «Товариство украiнських поступовцiв». Але военнi подii розвивалися так швидко, що не було нiякоi можливостi перетнути росiйський кордон.

Не в змозi виiхати нi до Киева, нi повернутися до Львова, Грушевський виiхав з родиною до Вiдня, де тодi збиралося багато украiнських утiкачiв з Галичини i Буковини. Вiдтодi нiхто з родини Грушевських не повертався до Львова i не бував у рiдному будинку.

У Вiднi Михайло Сергiйович вiдчував себе неспокiйно. Вiн все-таки був росiйським громадянином, i австрiйськi властi могли його заарештувати у будь-який момент.