На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Соловецький етап. Антологія» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Соловецький етап. Антологія

Автор
Дата выхода
30 ноября 2018
🔍 Загляните за кулисы "Соловецький етап. Антологія" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Соловецький етап. Антологія" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Горезвісна Соловецька каторга прийняла до себе майже всіх представників народів СРСР і навіть Європи й Америки. Можна вважати, що совєтська табірна система почалася, коли 13 жовтня 1923 року було створено Соловецький табір особливого призначення з двома пересильно-розподільчими пунктами у Архангельську та Кемі. Каторга проіснувала до 2 листопада 1939 р.
«Соловецькі табори – країна мук і відчаю. Переважну більшість з тих, хто туди потрапляв, чекала загибель. У запліснявілих мурах монастиря, де колись ченці кадили фіміам покори Всевишньому, тепер фабрикували романтичну брехню про любов-ненависть і царство Боже на землі», – писав письменник І. Гришин-Грищук, який пережив сибірські табори.
Ця антологія присвячується тому останньому етапу 1937-го року з Соловків до урочища Сандармох у Карелії, де було вистріляно цвіт української інтелігенції, а серед них кілька десятків науковців та біля трьох десятків письменників – Валер’яна Підмогильного, Миколу Зерова, Павла Филиповича, Мирослава Ірчана, Валер’яна і Клима Поліщуків, Олексу Слісаренка, Григорія Епіка, Юліана Шпола, Василя Штангея, Марка Вороного, Михайла Лозинського, Леся Курбаса та багатьох інших… Протягом п’яти днів – 27 жовтня і 1—4 листопада – було убито 1111 в’язнів.
Минуло 80 років від цієї дати.
📚 Читайте "Соловецький етап. Антологія" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Соловецький етап. Антологія", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Крiм того, щодня тепер лiтаками й пароплавами з усiх кiнцiв СССР везли на острови в’язнiв з 10, 15, 20 i 25 роками ув’язнення. Мiж «ворогами» були й родини розстрiляних Якiра, Тухачевського, Ягоди та iнших. Були тут i якiсь ленiнградськi учнi – зовсiм дiти, звинувачуванi в троцькiзмi. Вони, плачучи, клялись, що не читали навiть «Уроков октября» Троцького.
Багатьох в’язнiв привозили з великими капюшонами на головах, якi закривали iм обличчя. На грудях у такого в’язня був тiльки нумер. Пiд цим нумером в’язня садовили до камери, на нумер викликали.
І раптом, коли вже всiх було переведено на тюремний режим, несподiвано наприкiнцi року з Соловкiв вивозять два великих етапи. З першим етапом покинула соловецькi острови основна маса полiтичних в’язнiв-украiнцiв.
Уже на материку я бачив в’язнiв, що iх 1937—1938 рр. привезено на Соловки будувати i розбудовувати нову соловецьку тюрму. Вони розповiли, що 1938 року всiх в’язнiв кудись вивезено, тюрму лiквiдовано й розпочато будiвництво вiйськово-морськоi бази. Куди саме вивезено в’язнiв, якими забитi були камери на Соловках, вони не знали. Але вивезено iх не соловецькими (Соловки мали два своiх пароплави), а якимись iншими великими пароплавами.
Готуючись до вiйни, кремлiвськi володарi вирiшили перетворити соловецьку тюрму й архiпелаг на опорний пункт своеi експансii на Захiд.
Так закiнчила свое iснування советська соловецька тюрма…
Подаючи далi своi спогади про украiнську iнтелiгенцiю на Соловках, мушу насамперед сказати, що скупiсть наведених матерiялiв про окремих в’язнiв пояснюеться тим, що люди цi ще й досi перебувають на теренi «темного царства». Тимчасом пишу тiльки про те, що не е новиною для енкаведистiв. Коли ж говорю бiльше, то мушу вважати на долю цих ще й нинi пiдсоветських людей.
Боляче менi, що й сьогоднi не можу говорити на повний голос все про наших страдникiв i звитяжцiв; але вiрю, що настане час, коли наша iнтелiгенцiя повернеться з тих нетрiв несходимих i, оновлена духом, розповiсть сама про себе.
Тi, чиi iмена не значаться в iсторii
Генадiй САДОВСЬКИЙ
*[1 - Тут i далi пiд зiрочкою примiтки упорядника.] Геннадiй Садовський народився у 1897 р. в с.









