Соловецький етап. Антологія

«Елементи» цi затиснуто податковим i iншими пресами. Щодня лiквiдуються тисячi торговельних, ремiсничих приватних закладiв. Сталiн задумав за найкоротший час «догнать и перегнать в технико-економическом отношении капиталистические страны». Запланував цiлковиту реконструкцiю господарства Советського Союзу. У плянах своiх керувався вiн не iнтересами окремих нацiй, що входили до складу Советського Союзу, а iнтересами свiтовоi комунiстичноi революцii.

Найскладнiшою проблемою у плянуваннi «соцiялiстичноi» реконструкцii господарства СССР була проблема багатомiльйонного селянства Советського Союзу, що й слухати не хотiло про комуни.

Найбiльших турбот завдавало Сталiну селянство Украiни й Кавказу – краiн, що нiколи не знали притаманноi Московщинi «общины» i були завжди господарями, з рiзко окресленою iндивiдуалiстичною психологiею.

Сталiн вирiшив скрутити в’язи украiнському селянству, запровадивши терор у незнаних доти формах. Вiн негайно збiльшуе апарат ГПУ, створюе i збiльшуе до колосальних розмiрiв армiю спецiального призначення вiйська ГПУ. Проводить за допомогою цих вiйськ i рiзних покидькiв суспiльства перший тур «лiквiдацii куркуля як класи»; конфiскуе майно заможних селян, вiдбирае землю i розстрiлюе чи засилае найактивнiшу частину сiльськоi людности до концентрацiйних таборiв, передусiм на Соловки.

Украiнський селянин не хоче здобуте вiддати без бою. Вiн озброюеться, чим може, i пiд керiвництвом старих та нових отаманiв, знiмае повстання. Але у кремлiвського диктатора е цiлi корпуси вiйська ГПУ, що нищило не тiльки повстанцiв, а й усе живе та мертве на територii повстань. «Око за око, зуб за зуб» – i украiнський селянин стрiляе у вiкно, стрiляе з-за рогу. ГПУ ж розстрiлюе серед бiлого дня, розстрiлюе вночi, при вiдчинених i зачинених дверях.

Серед заграв пожеж i потокiв крови, що ii лило знову украiнське селянство, народжувалась нова украiнська провiдна верства. Багато нових лицарiв без страху й сумнiву ставало до боротьби навiть тодi, коли не було надiй на перемогу в перших боях. Сiльськi священики, вчителi, агрономи, лiкарi, кооператори стають на чолi руху селянськоi маси.