На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Їм добре, немае у них нiяких думок i сумнiвiв. Почнеш iх розбуркувати, так вони тебе iдiотом назовуть. Ти не думай, що вони за старе тримаються. Це невелика б бiда була, але вони нюхом добре чують все нове й свiже, переможне i лiзуть туди, несучи за собою свiй свинушник.
– А, чорт з ними. Ти вже користуешся термiнами Катерини.
– Катерини. Вона каже, що в нашi часи якщо хочеш бути незламаним, не треба себе зв’язувати нi любов’ю, нi дружбою, бо однаково це стягне тебе у свинушник. Чудна вона, бентежна така, самотна, та здаеться менi, що вона когось любить.
– Справдi? – жваво спитав Михайло.
– Вона нiкому не скаже.
– Ех, Петре!
– Що?
– Нiчого, то я так.
Встав, а Петро бiльше розумiв, анiж Михайло думав.
– Чудаки. Тiльки мучать себе.
– Тут до тебе Галина заходила, цидулку принесла, – сказав Михайло, подаючи записку. – Там Галина кликала iти в степ «бо в степу вiтри буйнi-буйнi», а «лiто таке хитре».
Осмiхнувся Петро й заховав у кишеню.
– Ну, Михайле, я пiшов.
– Куди?
– Та в читальню.
– Гм… угу… Коли прийдеш?
– Пiзно. А ти будеш вдома?
– Мабуть, нi. Я пiду до бiблiотеки.
Подивились один на одного… Петро не витримав i розсмiявся, але Михайло подивився строго.
– Чого зявище розчепiрив?
– Ми часом не зустрiнемось, я теж пiду в бiблiотеку, – але Михайло:
– Ну, тодi я пiду в читальню.
– Іди куди хочеш, а я пiду до Галини.
На цвинтарi Галина сказала Петровi:
– Забiгти не мiг ранiш.
– ?
– Шию вниз i гривою мотаеш. Була в Катерини – вирiшили вiдкласти на осiнь це.
– Та це вона вирiшила. А я?
– Ти? Ого! Ще скажи менi слово. Нi, справдi, куди поспiшати.
Змагався Петро. Йому так хочеться жити з нею, вiн так сумуе по нiй.
А в ту нiч мiсяць сходив пiзненько таки, а вони й не помiтили. Лише пiвгодини посидiли (а може, й менше), як вдарило другу.
– Ну, от знову до ранку, – жалiбно Галя. А Петро (ой, Петре!) нахиляеться ближче, стае, як криця, рука ближче, ближче, як двi блискавки, швидко зiйшлися вуста; важко, жарко дихнув на малиновi перса.
Боляче стало. Гладив очи тихенько рукою. Схилились дерева. Тихо.
– Не правда.
– Що Петре?
– Нiчого.
Усмiхнулася, шию руками, тонкими пальцями стиснула, нахиливсь.
– Що ти?
Мовчала. Потiм:
– Катерина нiчого не розумiе.










