На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А коли остання батарея виiздила з села, лютий вiтер рвав на вигонi одиноку, темну постать матери.
Далi – боi.
Темна нiч обгортала огнем i снiгом. Переходи, кров, лайки.
Вона – будувала майбутне життя.
Коло Перекопу лiчила трупи: сотнi, тисячi.
І за кожним одним болiло серце, i за кожною смертю тут бiля моря знала вона, там по селах, по мiстах, по робiтничих селищах, простягае журба своi руки. Схопить матерне серце i здушить, вицiдить кров усю…
Тут i Михайла зустрiла.
Спокiйний був. Курив люльку.
– І невже вам байдужа ця кров?
– Нi-нi. Може, й я завтра теж…
І от останнiй штурм. Першi пiшли… Телеграма:
– Вiдбито.
Пальцi в дерево (у начштабу).
– Хай iде Новосибiрський полк.
Чорний вiтер з пiвночi, рiже, сiче, червонi огнi з пiвдня.
– Скоро ранок?
– Не знаю. Мабуть нiколи не буде цього ранку.
Телеграма:
– Друга атака вiдбита…
Майнула думка: «Ще тисячi».
Вийшла з штабу: Михайло.
– Тепер ви?
– Зараз. Це третiй штурм i коли вiдiб’ють, i коли проб’емося, останнiй.
Обгорнула i крiпко в губи:
– Побачимось?
– Мила…
Забули все…
А вiтер чорний з пiвночi рiже, сiче i червонi огнi з пiвдня.
Пiшли курсанти.
Подумала: «Ну, цi хоч не жонатi».
На ранок поiхала в Харкiв. Поiхала i Михайла вже не бачила.
Не писала, не розпитувала. Знала – живий.
І от тепер, коли зустрiла його знову, прокинулась туга за чимсь невiдомим, чи за степом ласкавим, чи за мрiйно-нiжним обрiем.
А вiн розпитував, де була, де пропадала, що нi слова, нi рядка, нi привiту?
– Дома була, на селi, поховала брата.
– А тепер?
– А тепер… на осiнь у школу. Хотiла в Киiв – не вийшло, лiто хочу тут почитати, повчитись…
Не звикла вона ще до мiста, та боялася признатися Михайловi, що iнодi ii, котра нiчого не боялася там, у степах, в боях, пiд Перекопом, лякали люди, високi кам’янi гроби i лише iнодi ритмiчне дихання заводу i праця в робiтничiй околицi будили щось рiдне, але так стомлювалась вона за вiсiм годин працi, що все пропадало марно.
Як iхала сюди, здавалося, що тут всi розумнi такi, хорошi, а придивилася, то такi ж сами, як i всюди.
Сказала Михайловi раз i здивовано, i ображено, що й тут от вчора на збори Іван п’яний прийшов.
– Прямо так, як у нас на селi, – а вiн всмiхнувся й вiдповiв якось спокiйно.
– Ти б хотiла, щоб усi були святими, такими, як ти хочеш, а не такими, як вони е. Е… нiчого – все перемелеться. От почнемо кампанiю…
Махнула рукою:
– Ет, що там кампанiю.










