На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мое становище просто паскудне. Стою як йолоп; заспаний, невмитий. Кислицi пiд сорочкою висять, наче груди в товстоi жiнки.
– Добридень… – каже, кепкуючи, вона. – От не сподiвалася… на таку зустрiч.
Перед нею, бiля колiн, купа листiв. Вона перечитуе старi листи. Не поспiшаючи я вiдповiдаю:
– Добридень… Да, день буде чудовий. Повiтря якесь свiже… холодок вродi…
Дивлюсь вгору на небо, на вершечки тополь, каштанiв. Дивлюсь у землю з краплинками сивоi роси на травi.
Очевидно, частину листiв вона вже прочитала, бо вони складенi купкою й лежать трохи збоку.
– Ха, ха! От комедiя, а мене питають: «Яка це дрянь краде кислицi?» А я, дурна, говорю: «Буц, мабуть, жере», а це ви, значить, соколики. Доведеться в домком жалiтися. Обов’язково. Слухайте, ну й вигляд же у вас… Де вашi штани?..
– Нам дозволив хазяiн, – кажу я, ховаючись за листя бузку.
– Цей дiм нацiоналiзовано, сеньйор, i ви не брешiть, – вона радiе, що зловила.
Я мовчу, менi нiяк пройти до вiкна. Слiдкую iз-за листу. Ранок поклав свою волохату, м’яку лапу й на неi. Вона нiби краща. Обличчя у неi спокiйне, трохи рожеве. Враз вона аж бiднiе вiд лютi. Крiзь зуби:
– Ви довго менi будете мiшати? Довго, я питаю? Га? Марш звiдси зараз же.
– Ну, Інно Ричардiвно, ви дурно на мене гарикаете. Я ж не винен, що так виходе у вас…
Вона встае i робе крок до мене. Вона тремтить. «Гарикати» – це ж ii слово.
– Що не виходить? – аж захлинаеться вона, – я вас питаю, ну?! Вiдповiдайте, кажiть, а то я вам… iзцарапаю рожу.
Вона гнiвно дивиться зеленими вiд злостi очима.
– Я нiчого не знаю.
– Вiдповiдайте! – категорично наказуе вона.
– Я нiчого не хотiв сказати… це просто так вийшло…
Похапцем Інна Ричардiвна збирае листи, складае iх у скриньку i, ображена, швидко йде до хати.
Чижиковi до вечора я рiшив не казати нiчого. Мене цiкавило, що вийде з цього. Чи скаже вiн менi що-небудь. Я рiшив стежити, щоб врештi зрозумiти iх.
Але коли я не розумiв нiчого, то це саме в цей день.
Лiдiя Вiкторiвна не заходила до нашоi кiмнати зовсiм. Так я ii бiльш i не бачив. Інна Ричардiвна ходила жовта, аж зелена з сiрими плямами на щоках та шиi. Була зла, як здичавiла кiшка. Грюкала дверима як буря i проходила через нашу кiмнату безлiч разiв, не дивлячись на те, що був другий хiд. Чижик на обличчi зробив «ребус», не балакав нi до кого i поводився так, наче йому найменше було дiла до всього.










