На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Невідоме Розстріляне Відродження» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Невідоме Розстріляне Відродження

Автор
Дата выхода
29 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Невідоме Розстріляне Відродження" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Невідоме Розстріляне Відродження" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Голодомор – не єдина трагедія українського народу. Друга не менша трагедія – знищення мозку нації, адже коли знищується мозок нації, то це веде до її жахливого занепаду.
У біографічних довідках про авторів, твори яких увійшли до антології «Невідоме Розстріляне Відродження», не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові – якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка «ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил», то «активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення Радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки», а то й зовсім безглузді – замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т. д. Більшість прізвищ цих письменників невідомі ширшому колу читачів і майже усі твори, які увійшли до цієї антології, публікуються вперше після загибелі їхніх авторів.
На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти «Алькеґаль» дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва «Москва-Пєтушкі», де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка «Нарцис і Геркулан» героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети «Гармонія і свинушник» була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка «Оповідання про гніду кобилу», автор змушений був навіть каятися, що написав його.
Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака – Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.
📚 Читайте "Невідоме Розстріляне Відродження" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Невідоме Розстріляне Відродження", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
По-домашньому зробе сучка, коли у город не хотiла. Будеш?
– Буду, – вiдповiла Сашка.
Ганна боялася заговорити до Орехти. Скажи слово, коли такий вiн – по пицi лясконе. Лясконе – боляче буде, а може, нi. Дивлячись, на думцi було що. Інодi було так, що вдаре, а не болить щока. В грудях тiльки пече дуже. Плакати не вiд болю хочеться, а того, що жалко себе якось…
Сама насипала iсти i сiла бiля краечка стола. Вечорiло. Хтось спутав ноги вiтром. Тому тихо. Знала, що Орехта мовчить-мовчить, а потiм скаже страшне.
Одсунулась, так, щоб захистити живiт, а обличчя близько до Орехти. Надувалися жилки на лобi i шиi, обличчя червонiло. Не дихала навмисне. А коли не було сили держати повiтря у грудях, iз зусиллям останнiм процiдила:
– Ти нащо пiдiслав? Га?.
Орехта не чекав. Скреготнув зубами. Щелепи зцiпив, аж гульки на щоках. Що робити, не знав. Тодi Ганна пiдвела ближче обличчя i сказала голосно:
– Нащо Сашку пiдiслав, питаю? Чого за спiдницями бiгаеш? Бабiй! – кинула в вiчi, а сама очима жерла.
Орехтi «бабiй» – по щоцi рука мокра баб’яча. Щосили вдарив Ганну в лице. Голову Ганна – на стiл, крови каплi коралами на спiдницi полотно. За косу крутнув, головою до стола притулив мiцно. Сказав:
– Смотри.
З хати вийшов. Коли стемнiло, Орехта був надворi, аж поки у вiкнi не побачив свiтло. Виплакалася Ганна.
У садку за клунею майнула постать, зашарудiла м’яко. Знав хто. Свиснув, тихо пiдiйшов. У темiнь.
– Ти – Сашка?
– Я, – пошепки, злякано.
– Посидь.
При Сашцi не можна було осоромитись. Увiйшов у хату, до Ганни тихо, мов звiр пiдiйшов. Ганна дивилася i вгадувала, чи жалiти йшов, чи до бантини гнати.










