На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Доба. Сповідь молодого бандерівця» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — История, Документальная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Доба. Сповідь молодого бандерівця

Автор
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Доба. Сповідь молодого бандерівця" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Доба. Сповідь молодого бандерівця" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антін Мухарський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Антін Мухарський – письменник, арт-куратор, галерист, телеведучий. Засновник Союзу Вольних Художників «Воля або смерть» та мистецької платформи «Український культурний фронт». Народився, живе та працює в Києві. Розлучений. Багатодітний батько.
ОДНОЗНАЧНО НЕОДНОЗНАЧНИЙ РОМАН!!!
Неполіткоректний роман у чотирьох частинах, головним героєм якого є молодий творчий, патріотично налаштований юнак. Він описує реальний день із життя України початку дев’яностих років. Карколомний мікс із відвертих, майже сповідальних моментів буття. Змова проти молодої держави Україна, що тільки-но постала на мапі світу. Блискучі глави «Про євреїв» та «Про гомосексуалістів». Шокуючі факти залаштункового життя українського театру. А головне – радикальна емоційна відвертість, з якою головний герой рефлексує на навколишню дійсність, – викликають почуття захоплення, обурення, згоду та незгоду, примушують плакати і сміятися одночасно, але (це вже точно) нікого не залишають байдужими!
Небажано читати цю книжку людям з обмеженими розумовими здібностями, адептам різних людиноненависницьких та тоталітарних ідеологій, особам із ознаками політичної шизофренії, соціокультурних та психопатичних станів, спричинених браком освіти, культури та виховання, людям із ознаками «совкового дебілізму», особам, яким не виповнилося 18 років, та вагітним жінкам. Усі збіги імен, подій та місць, описаних у цій книжці, з реальними людьми та об’єктами є випадковими та не ставлять на меті ніякого іншого завдання, окрім створення повноцінної художньої картини світу, часу і характерів, описаних у творах. Після прочитання цього попередження ЖОДНІ ПРЕТЕНЗІЇ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!!! ЗАБОРОНЕНЕ ЧИТАННЯ ЛЮДЯМ БЕЗ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ!!!
📚 Читайте "Доба. Сповідь молодого бандерівця" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Доба. Сповідь молодого бандерівця", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Роздiл третiй
Розмова по сутi
На мiй впевнений рух кран вiдповiдае коротенькою цiвкою води, яка закiнчуеться суббаритональним бурмотiнням старого маразматика. Зима скоро. Птахи вiдлетiли у вирiй. Жаби впали у сплячку. А десь пiдi мною у мокрому пiдвалi парочка сантехнiкiв-паранормалус зосереджено сопе i матюкаеться, проводячи сезоннi сантехнiчно-опалювально-профiлактичнi роботи. Горобина уродила добре. Покрова була холодна. І дзеленчать гайковi ключi в гучних просторах вiльгих пiдвалiв, i сiче на вулицi дощик, i плачуть рiдкими слiзьми водогiннi крани, i гуде вiтер у димарях.
Вода з чайника виявляеться не такою вже й теплою, як менi здавалося. Глянувши на годинника, я бачу, що стрiлки на ньому показують десять хвилин на другу, i вода вже встигла вистигнути. Розводжу соду в синiй чашцi з золотим вiнчиком – малiй частинi того спадку, що залишила менi бабуся, i, дивлячись у темне вiкно, п’ю маленькими ковтками, вiдчуваючи, як кислота у моему шлунку розкладаеться на воду, вуглекислий газ i якiсь там солi.
– Ти хто? – питаю я у того, що у вiкнi.
– Я – це ти! – вiдповiдае вiн.
– Ну, i що тобi треба?
– Хочу з тобою поговорити начистоту.
– Про що?
– Про те, хто ти i що ти.
– А хто ти такий, щоб зi мною про це розмовляти?
– Я твоя Суть.
Отаке! Звiсно, якби цю сцену побачив хтось збоку, то у нього склалося б банальне враження, що голий чолов’яга рокiв двадцяти п’яти стоiть бiля вiкна, пильно вдивляючись у власне вiдображення.
– Ти хто? – питае мене моя Суть.
– Ну як це хто? – досить обурено знизую плечима. – Я, Антiн Каштанський, артист Великого Державного Театру…
– Стiй, стiй, стiй! – зупиняе мене Суть. – От з цього мiсця давай детальнiше.






