На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
🔍 Загляните за кулисы "Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Анатолій Дімаров) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У книжці вміщено завершальну частину роману «Біль і гнів», що розповідає сповнену трагізму історію жителів полтавського села Тарасівка. Їх не оминули жорна примусової колективізації, голодомору, репресій і найчорніша година – воєнне лихоліття. Урізноманітнюють тему становлення тоталітарного совка інші повісті та оповідання. У цих творів нелегка доля: їх або не друкували – скажімо, «Чорний ворон» двадцять років пролежав у письменницькому столі й уперше вийшов англійською мовою в Австралії, або щедро нівечила цензорська рука. Ба більше: щоб вони нарешті побачили світ навіть у такому вигляді, авторові доводилося спотворювати текст ідеологічними нісенітницями. «Отож і довелося реставрувати цю повість, відновлюючи вирубані нещадно епізоди, що дихали правдою», написав у передмові до «Сина капітана» Анатолій Дімаров. Видавництво «Фоліо» перевидає твори, які автор повністю відновив.
📚 Читайте "Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Вiн!»
Тi ж самi косi лiнiйки, те ж характерне написання лiтер, коли вони мов набiгають, мовби навалюються одна на одну, наче той, хто писав, весь час кудись квапився, поспiшав швидше покiнчити з наостогидлою писаниною…
«Та-ак… Спiймалася пташка!»
Аж усмiхнувся потiшено. Перегорнув обкладинку, щоб прочитати напис.
«Федiр Гусак, учень другого класу».
«Федiр… Федько… Що ж ти, Федю, взявся листiвки писати? Сам додумався чи хтось старший навчив?»
Дiстав сигарету. Закурив, усмiхаючись.
Глянув на годинника: пiв на першу.
Вийшов, спитав полiцая, який стояв па сторожi:
– Гусак далеко живе?
– Який Гусак? – запитав полiцай.
– А хiба вiн у вас не один?
– Та в нас же два Гусаки. Один дядько Петро, його тiки вдома немае…
– Де вiн?
– Посадили перед вiйною… А його Степан у нiмецькiй армii служить. Приiжджав узимку додому.
– Знаю, – пригадав Гайдук: Гусак заходив i до нього в полiцiю.
– А другий – дядько Григiр. Тiки й цього немае…
– Теж посадили?
– Та нi, цього вбили.
– А хто ж тепер вдома?
– Та тiтка Одарка.
– От до неi й веди. – Тому Федьковi бiльш нi в кого бути. Не мiг же вiн бути братом Степана! Довго плутали кривулястою вулицею, аж поки полiцай сказав:
– Осьо iхня хата. Сплять уже.
– Ще б не спали, – буркнув Гайдук. – Вона тебе упiзнае?
– Та, мабуть, що впiзнае.
– Тодi постукай i скажи, що термiнова бумага з управи. – Гайдук побоювався, що Гусачка не одчинить опiвночi.
Полiцай пiдiйшов до сонного вiкна, затарабанив у шибку:
– Тiтко Одарко!.. Тiтко Одарко!
У хатi довго не озивалося. Гайдук хотiв уже був погрюкати в дверi, як шибка враз мов посвiтлiшала i по той бiк спливла якась бiла пляма.
– Хто там? – донеслось, як з могили.
– Це я, Микола, – з полiцii! Вам термiнова бумага!
Тiтка якийсь час вдивлялася у полiцая, потiм одiйшла од вiкна.







