Чорнобильська хроніка. Люди

І це вимагае постiйних зусиль свiтовоi науки й безперервного пiдвищення рiвня знань, адже небезпечнi виклики можуть постати перед нами будь-якоi митi.

Показово, що Японiя – один iз найбiльших донорiв сучасного й безпечного укриття над поставарiйним 4-м енергоблоком Чорнобильськоi АЕС – пiсля аварii на власнiй станцii «Фукусiма-1» потребувала допомоги украiнських фахiвцiв. Саме вони навчали японських колег того, як краще захищати персонал вiд радiацiйного впливу, та пояснювали, яких змiн довкiлля варто очiкувати.

Ядерну аварiю на Фукусiмi вважають другою у свiтi за наслiдками пiсля Чорнобиля.

Але спiльними зусиллями iх вдалося мiнiмiзувати й знизити потенцiйну шкоду для здоров’я людей майже до нуля.

Подвиги здiйснюють звичайнi люди. Такi, як-от старший оператор головних циркуляцiйних насосiв реакторного цеху № 2 третього енергоблока Чорнобильськоi АЕС Олександр Агулов. Пiд час аварii вiн працював у 5-й змiнi, був безпосереднiм свiдком вибуху, а потiм рятував товаришiв. «Жодною iнструкцiею тодi не передбачалася навiть теоретична ймовiрнiсть вибуху на АЕС», – згадуватиме вiн передумови жахливих подiй.

Такi, як Володимир Макуха, нинi вiйськовий капелан i духовний наставник. «Про який рiвень iнформованостi можна говорити, якщо людина однiею рукою збирае заражений графiт, а у другiй тримае пирiжок? – розповiдае вiн про тi днi. – Потiм почали завозити “партизанiв”. Так ми називали чоловiкiв, якi вiдслужили у Збройних силах i були в запасi. А ще iх називали бiороботами. Вони сходовою драбиною третього блока пiдiймалися нагору i з даху скидали графiт назад у реактор.

Запам’ятався i справжнiй, металевий, робот. З колесами вiд мотоцикла “Ява”. Хоч i металевий, а працювати вiн вiдмовлявся – така була радiацiя. Однозначно – люди менш чутливi».

Перед вашими очима пропливуть iсторii життя працiвникiв ЧАЕС. Вони розповiдають iх «по-рентгенiвськи», безкомпромiсно чесно. І кожен без винятку день вiд 26 квiтня 1986 року е для них боротьбою за життя. Люди неймовiрноi витримки й гарту, 2014 року деякi з лiквiдаторiв пiшли на iнший фронт – на сходi Украiни.

Як завжди, не вагаючись i не зволiкаючи.

Захоплююся цими дивовижними людьми, i тому особисто для мене ця документальна збiрка – неоцiненна. Щиро сподiваюся, що книжка посяде почесне мiсце у ваших бiблiотеках i вкотре нагадае суспiльству: справа живих – пам’ятати.

Низький уклiн всiм учасникам лiквiдацii наслiдкiв аварii на Чорнобильськiй АЕС. Саме вони подарували нам можливiсть жити далi!

    Т.