На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Вітіко» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Вітіко
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
11 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Вітіко" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Вітіко" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Адальберт Штіфтер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
В історичному романі видатного австрійського письменника Адальберта Штіфтера (1805–1868) яскраво описано події XII століття, ми стаємо свідками становлення Чеської держави, бачимо її стосунки з сусідніми Баварією, Австрією, Польщею та Угорщиною, участь у поході на Мілан. Але цей твір – водночас ще й запізнілий куртуазний роман, оспівування лицарських чеснот і чистого кохання. Образ головного героя Вітіко подано в розвитку – від юнака, який шукає своєї долі, він доростає до мудрого державника, що дбає про людей і країну.
Книжка буде цікава всім, хто любить історію, цінує щирість почуттів і полюбляє чудові описи природи.
📚 Читайте "Вітіко" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Вітіко", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У свiтлицi, куди вони зайшли, вже зiбралося трохи людей, решта прийшли пiзнiше. Там було й п’ятеро дiтей, трое хлопчикiв i двое дiвчаток. Дiт погукав дiтей, поставив iх перед Вiтiко й мовив:
– Це моi сини за вiком: Дiт, Вольф i Ебергард.
Хлопчики була вбранi в жовтуватий грубий суконний одяг.
Потiм Дiт погукав дiвчат, теж поставив iх перед Вiтiко i сказав:
– А це моi доньки Софiя i Гелiха.
Дiвчатка зi зiбраними на головi косами були вдягненi в червонi жилетки, чорнi спiдницi зi зборками i бiлi фартушки.
Тут будет реклама 1
Потiм усi сiли за широкий буковий стiл. На верхньому краi сiли Дiт i Елiзабет, мiж ними Вiтiко. Далi сiли дiти. Нижче сидiли iншi люди, звичайнi слуги та служницi. На столi стояли житнiй хлiб, ячмiнний хлiб i пиво. На верхньому краi столу поставили копчену та смажену шинку i квашену капусту, на нижньому краi – юшку зi шматками копченоi свинини, фрикадельками i квашену капусту.
Коли вечеря скiнчилася, Дiт без скiпки, бо надворi ще був бiлий день, завiв Вiтiко до його кiмнати.
Тут будет реклама 2
То була нарiжна кiмната навпроти лiсу. Як i велика свiтлиця, вона мала побiленi стiни, мiцне дубове лiжко, де постелили Вiтiко, та iншi меблi з твердого дуба. Дiт попрощався, Вiтiко взяв дверi на дубовий засув i приготувався до ночi. Коли вже смеркло, вмостився на лiжку спати.
Наступного ранку, ще вдосвiта, Вiтiко доглянув свого коня. Потiм поснiдав у великiй свiтлицi молочним супом iз борошном i бiлим хлiбом. Згодом Дiт повiв його по кiмнатах дому. Майже всi були такi, як i велика свiтлиця, в них жили Дiт, його родина i гостi.
Тут будет реклама 3
В бiльшостi кiмнат меблi були з бука, в деяких були кращi меблi з дуба. В одному просторому пiдвалi зберiгалася зброя i катапульти для захисту садиби. Над тим пiдвалом мiстилася висока надбудова, до якоi можна було потрапити знизу. Дiт i Вiтiко пiднялися нагору. Там, немов у вартiвнi, можна було бачити все навколо.
– Бачиш, – мовив Дiт, – на тiй дорозi, якою ти вчора iхав вiд Влтави до моеi садиби, я побачив тебе i пiшов до брами тобi назустрiч.
Тут будет реклама 4
– А ота скеля – це скеля Крумлова? – запитав Вiтiко.
– Так, – вiдповiв Дiт.
– Там мав би стояти за?мок, – зауважив Вiтiко.
– Якби я мав змогу, я б уже збудував його там, – сказав Дiт.
– Може, збудуе колись хто-небудь iз твого роду, – припустив Вiтiко.
– Або з якогось iншого, хтозна, – стенув плечима Дiт.
Подивившись якийсь час на ущелину, що тяглася в бiк Крумлова, Дiт повернувся на захiд i мовив:
– Отам нашi поля, луки i луги.
Мнения
О книге «Вітіко» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
