П'ятнадцятирічний капітан

Дiйсно, вони почувалися винними перед ними i попри те, що були всього бiдними неграми, сподiвалися колись вiддячити iм по-справжньому.

Роздiл п’ятий. «С» та «В»

«Пiлiгрим» йшов далi, намагаючись, за можливостi, дотримуватися курсу на схiд. Стiйкий штиль чимало хвилював капiтана Халла. В тому, що перехiд вiд Ноаоi Зеландii до Вальпараiсо триватиме на тиждень або й на два довше, не було нiчого жахливого. Однак, непередбачувана затримка могла зморити пасажирiв.

Проте, мiсiс Уелдон не нарiкала i терпляче ставилася до усiх незручностей плавання.

Ввечерi цього дня, 2-ого лютого, корпус «Вальдека» зник на горизонтi.

Капiтан Халл найперше подбав про Тома та його товаришiв. В затiсний кубрик «Пiлiгрима» не могло помiститися ще п’ять чоловiк, тому капiтан вирiшив розмiстити iх на носi корабля. Втiм, загартованi чоловiки, звиклi до тяжких умов працi, не нарiкали. Якщо б трималася хороша погода – було спекотно та сухо – вони цiлком могли знаходитися там впродовж всiеi подорожi.

Одноманiтнiсть життя на вiтрильнику, яку лиш на недовгий час порушила зустрiч з «Вальдеком», вiдновилася.

Том, Остiн, Бат, Актiон i Геркулес дуже хотiли бути корисними. Однак, коли вiтер постiйно дме в одному напрямку, а вiтрильники вже закрiплено, на кораблi майже немае чим займатися. Зате, коли треба було змiнити галс[18 - Галс – курс вiдносно вiтру.], старий негр та його товаришi поспiшили допомогти екiпажу. Варто зазначити, що, коли гiгант Геркулес починав тягнути снасть, решта матросiв могла лишатися осторонь.

Малюк Джек з захопленням дивився як працюе велетень. Вiн зовсiм не боявся Геркулеса i, коли той високо пiдкидав його в повiтря, неначе ляльку, Джек верещав вiд захоплення.

– Вище, Геркулесе! – кричав вiн.

– Прошу, мiстере Джек, – вiдповiдав Геркулес.

– Я занадто важкий?

– Що Ви! Як пiр’iнка!

– Тодi пiдiймай мене високо-високо! Набагато вище!

І, коли Геркулес згрiбав своею широкою долонею обидвi нiжки Джека, витягнувши руку, походжав з хлопчиком палубою, неначе силач з цирку, Джек глядiв на усiх зверху вниз i, уявляючи себе велетнем, смiявся вiд щирого серця.

Таким чином, в малюка Джека було двое друзiв: Дiк Сенда та Геркулеса.

Невдовзi з’явився i третiй – Дiнго.

Як вже зазначалося, Дiнго був вiдлюдькуватим. Беззаперечно, вiн став таким на «Вальдеку», де люди були йому не до вподоби.