П'ятнадцятирічний капітан

Том завдячував цьому не лише завдяки вiку, а й своею енергiю та багатому досвiду, накопиченому за довге трудове життя. Іншi негри були молодими чоловiками рокiв двадцяти п’яти – тридцяти. Звали iх: Бат, Остiн, Актiон та Геркулес.

Всi четверо були високi на зрiст, з широкими плечами – на невiльничих ринках Центральноi Африки за них вiддали би високу цiну. Попри те, що зараз вони були зморенi та виснаженi, в око все ж таки впадала могутня постава цих чудових представникiв витривалоi чорноi раси, а також вiдчувалось певне виховання, отримане ними в однiй iз багатьох шкiл Пiвнiчноi Америки.

Отже, пiсля катастрофи Том та його товаришi залишилися самi на потрощеному суднi. Вони не мали змогу нi виправити шкоду, завдану «Вальдеку», нi покинути його, оскiльки обидвi шлюпки було розбито. Врятувати iх могла лише зустрiч з якимось кораблем. Втративши керування, «Вальдек» став iграшкою в руках вiтру та течii. Цим пояснюеться, чому «Пiлiгрим» зустрiв вiтрильник далеко вiд його маршруту, набагато пiвденнiше вiд звичайних шляхiв кораблiв, що прямують iз Мельбурна до Сполучених Штатiв.

Протягом десяти днiв, якi пройшли з моменту катастрофи до появи «Пiлiгрима», п’ятеро негрiв харчувалися продуктами, що знайшли в буфетi кают-компанii. Дiжки з питною водою, що розмiщувалися на палубi, розтрощило пiд час зiткнення, а камбуз, в якому можна було б знайти щось iстiвне, повнiстю залило водою.

На дев’ятий день Том та його товаришi, страждаючи вiд нестерпноi спраги, втратили свiдомiсть, тож «Пiлiгрим» нагодився дуже вчасно.

Том коротко розповiв все це капiтану Халлу. Сумнiватися в правдивостi оповiдання старого негра не було потреби. Факти промовляли самi за себе, та й супутники Тома пiдтверджували його слова.

Вочевидь iнше створiння, врятоване з затонулого корабля, повторило б те саме, якби мало дар мови. Маемо на увазi собаку, який так сильно розлютився, коли побачив Негоро. Цю ворожiсть тварини до корабельного кока неможливо було пояснити.

Дiнго – саме так звали собаку – належав до породи крупних сторожових собак, якi розповсюдженi в Новiй Голандii[17 - Нова Голландiя – колишня назва Австралii.]. Однак, капiтан «Вальдека» придбав Дiнго не в Австралii. Два роки тому вiн знайшов напiвмертвого пса на захiдному узбережжi Африки, поблизу гирла рiчки Конго. Йому сподобалася прекрасна тварина i вiн взяв його до себе на корабель, проте Дiнго не прив’язався до нового господаря.