П'ятнадцятирічний капітан

Придивившись туди, куди вказував Джек, Дiк Сенд заволав на все горло:

– Праворуч по носу, пiд вiтром, затонуле судно!

Роздiл третiй. Кораблетроща

Крик Дiка Сенда збурив всю команду. Вiльнi вiд вахти матроси кинулися до палуби. Капiтан Халл, покинувши свою каюту, направився на нiс човна.

Мiсiс Уелдон, Нен i навiть зазвичай байдужий до всього кузен Бенедикт, спершись на поручнi штирботра, намагалися розгледiти затонулий корабель, про який сповiстив Дiк.

Лише Негоро не покинув комiрчини, що слугувала йому камбузом.

Всi уважно слiдкували за предметом, помiченим Дiком Сендом, що погойдувався на хвилях в трьох милях вiд «Пiлiгриму».

– Що б це могло бути? – запитав один iз матросiв.

– Здаеться, покинутий плiт. – вiдповiв iнший.

– Можливо, там якiсь нещаснi потребують допомоги? – сказала мiсiс Уелдон.

– Зараз побачимо. – вiдповiв капiтан Халл. – Проте, це – не плiт. Бiльше схоже на перекинутий на бiк корабель…

– Нi!… Як на мене це велика морська тварина! – заявив кузен Бенедикт.

– Я так не думаю, – сказав Дiк Сенд.

– Дiку, як гадаеш, що це? – запитала мiсiс Уелдон.

– Я погоджуюсь з капiтаном Халлом щодо перекинутого корабля, мiсiс Уелдон. Здаеться, я навiть бачу як вiдблискуе на сонцi його мiдне покриття.

– Так…дiйсно. Тепер i я бачу, – вiдповiв капiтан. І, обернувшись до кермового, вiн скомандував: – Спускайся пiд вiтер, Болтон. Тримай курс на це судно!

– Є, капiтане! – вiдповiв кермовий.

– Я наполягаю на своему, – заявив кузен Бенедикт. – Перед нами, безумовно, морська тварина!

– В такому випадку це мiдний кит, – сказав капiтан Халл. – Подивiться як вiн виблискуе на сонцi!

– Якщо це i кит, кузене Бенедикт, то вiн – мертвий, – зауважила мiсiс Уелдон. – Чiтко видно, що вiн нерухомий.

– Що з того, кузино Уелдон? – наполягав вчений. – Це не вперше, коли корабель зустрiчае сплячого на водi кита!

– Воно дiйсно так, – сказав капiтан Халл, – i тим не менш перед нами не сплячий кит, а судно.

– Подивимося, – вiдповiв упертюх, який з радiстю промiняв би ссавцiв всiх арктичних та антарктичних морiв на одну едину комаху рiдкiсного виду.

– Вiдводь, Болте, вiдводь! – крикнув капiтан Халл. – Не слiд пiдходити до уламкiв ближче нiж на кабельтов[11 - Штирборт – правий борт судна.]. Ми вже нiчим не зашкодимо бiдоласi, проте я не хочу, щоб вiн подряпав бiк «Пiлiгриму».