Сліпота

Тут варто зазначити, що вiйськово-повiтрянi та вiйськово-морськi сили також мають, кожна окремо, своi центри лiкування iнфекцiй, проте меншi за розмiром та значущiстю, позаяк вiдповiднi збройнi сили мають значно менше людей, Вона мае слушнiсть, подумав сержант, у цьому випадку будь-якi застережнi заходи можуть виявитися недостатнiми. Двое солдатiв у протигазах уже вилили на калюжу кровi двi повнi бутилi амiаку, випари якого досi витискали сльози на очах у персоналу й лоскотали слизистi оболонки в горлi та в носi.

Нарештi сержант оголосив, Зараз щось придумаемо, А як буде з iжею, наважилася нагадати йому дружина лiкаря, Їжу ще не привезли, Уже в нашому крилi зiбралося близько пiвсотнi людей, ми голоднi, а нам надсилають мiзерну кiлькiсть, Питання з iжею не стосуеться вiйська, Але хтось повинен розв’язати цю ситуацiю, уряд дав обiцянку годувати нас, Повертайтеся до себе всередину, я не хочу нiкого бачити у дверях, Нам потрiбна лопата, крикнула наостанок дружина лiкаря, але сержант уже пiшов. Був пiзнiй ранок, коли в палатi почувся голос iз гучномовця, Увага, увага, iнтернованi зрадiли, думали, що йдеться про iжу, але нi, йшлося про лопату, Нехай хтось прийде ii забрати, але щоб не було нiяких груп, нехай вийде одна особа, Пiду я, адже я розмовляла з ними ранiше, сказала дружина лiкаря. Коли вона вийшла на зовнiшнiй майданчик сходiв, то вiдразу побачила лопату. Судячи з того, що вона лежала ближче до брами, нiж до сходiв, було очевидно, що ii вкинули iззовнi. Я не повинна забувати про те, що я слiпа, подумала дружина лiкаря, Де вона, лопата, запитала, Спустися по сходах, а там я тобi пiдкажу, вiдповiв сержант, дуже добре, а тепер iди в напрямку, в якому стоiш, отак, отак, трохи поверни праворуч, нi, лiворуч, трохи менше, трохи менше, тепер прямо, якщо ти анiтрохи не звернеш убiк, твiй нiс опиниться якраз над нею, холодно, холодно, тепер тепло, гаряче, нехай тобi чорт, я ж сказав, щоб ти нiкуди не вiдвертала, холодно, холодно, знову нагрiваеться, гаряче, все бiльш i бiльш гаряче, так, саме так, а тепер зроби пiвоберта, щоб я знову став тебе вести, я не хочу, щоб ти там стовбичила, наче ослиця перед екскаватором, а потiм рушай у протилежний вiд брами бiк, Ти не турбуйся так дуже, подумала вона, я пiду звiдси до дверей по прямiй лiнii, а якби ти навiть запiдозрив, що я не слiпа, менi байдуже, адже ти не увiйдеш сюди, щоб схопити мене.