Сліпота

Мiнiстерство хотiло знати прiзвища пацiентiв, якi вiдвiдували вчора його консультацiю, лiкар iм вiдповiв, що в iсторiях хвороби записано всi iхнi данi, прiзвище, вiк, цивiльний стан, професiю, мiсце проживання i зголосився супроводжувати тих, кого пошлють iх розшукувати, Не треба, вiдрубали у вiдповiдь. Телефон комусь передали, й з нього пролунав уже iнший голос, Доброго вечора, говорить мiнiстр, вiд iменi уряду дякую вам за ревне ставлення до свого професiйного обов’язку, переконаний, що завдяки оперативностi ваших дiй ми зможемо взяти ситуацiю пiд контроль, а поки що наполегливо прошу вас залишатися вдома.

Останнi слова були промовленi дуже чемно, але не залишали найменшого сумнiву в тому, що це наказ. Гаразд, сеньйоре мiнiстр, вiдповiв лiкар, але слухавку на тому кiнцi дроту вже поклали.

Через кiлька хвилин – знову телефон. Це був директор клiнiки, знервований, слова йому заплiталися. Щойно полiцiя iнформувала його про те, що вони виявили ще два випадки раптовоi слiпоти, Ослiпли якiсь iз iхнiх працiвникiв, Нi, чоловiк i жiнка, його вони перестрiли на вулицi, де вiн кричав, що ослiп, а жiнка перебувала в готелi, коли ослiпла, схоже це з нею сталося пiд час сексуального акту, Треба переконатися, що й у цьому випадку йдеться про моiх хворих, вам вiдомi iхнi iмена, Менi iх не повiдомили, З мiнiстерства вже зi мною розмовляли, вони приiдуть до консультацii, щоб забрати iсторii хвороб, Ситуацiя уявляеться вкрай складною, Ви кажете це менi.

Лiкар поклав телефонну слухавку, затулив очi долонями й залишив iх там, нiби хотiв уберегти вiд якоiсь бiльшоi шкоди, нарештi глухо вигукнув, Як я стомився, Поспи трохи, я доведу тебе до лiжка, сказала йому дружина, Не варто, я все одно не зможу заснути, до того ж день не закiнчився i щось iще неодмiнно станеться.

Була майже шоста година, коли телефон задзвонив востанне. Лiкар сидiв поруч i сам пiдняв слухавку, Так, це я, сказав вiн, уважно вислухав те, що йому повiдомили, й легенько кивнув головою, перш нiж вiдключитися, Хто це був, запитала дружина, Телефонували з мiнiстерства, через пiвгодини приiде карета «швидкоi допомоги», щоб мене забрати, Це те, чого ти чекав, Так, бiльш або менш, Куди вони тебе повезуть, Не знаю, але думаю, до шпиталю, Я приготую тобi валiзу з одягом, покладу й костюм, Я поiду не в подорож, Ми не знаемо, куди ти поiдеш.

Вона обережно провела його до спальнi, посадила на лiжко, Сиди спокiйно, я сама все зроблю.