Пригоди бравого вояка Швейка

Ще зо двадцять рокiв зi сну кричатимете, коли вам привидиться, як ви тут у мене симулювали.

– Дозвольте доповiсти, пане старший лiкарю, – озвався хтось тихо з лiжка пiд вiкном, – я вже видужав. Я ще вночi помiтив, що моя задуха минула.

– Як прiзвище?

– Коваржiк. Насмiлюсь доповiсти, менi призначено клiзму.

– Гаразд, клiстир вам ще поставлять на дорогу, – вирiшив лiкар Грюнштейн, – аби ви не нарiкали, нiби вас тут не хотiли лiкувати. Ну, а тепер усi хворi, яких я назвав, гайда з фельдшером, кожний дiстане те, що йому належить.

І справдi: кожен дiстав призначену йому солiдну порцiю. Деякi при цьому намагалися вплинути на виконавцiв лiкарського наказу благаннями чи погрозами – мовляв, вони теж запишуться в санiтари, i, можливо, теперiшнi санiтари колись iще потраплять iм до рук. Швейк тримався хоробро.

– Не жалiй мене, – заохочував вiн ката, який ставив йому клiстир. – Не забувай, що ти складав присягу. Навiть коли б тут лежав твiй рiдний брат або батько, постав iм клiстир, не зморгнувши оком.

Наступного дня, пiд час обходу, лiкар Грюнштейн спитав Швейка, як йому подобаеться в лазаретi.

Швейк вiдповiв, що це заклад упорядкований i шляхетний. У нагороду вiн дiстав те ж саме, що й вчора, а на додаток ще й аспiрин та три порошки хiнiну. Все це йому всипали у воду, примусивши негайно випити.

Навiть Сократ не пив своеi чашi з отрутою так спокiйно, як пив свiй хiнiн Швейк[81 - Навiть Сократ не пив своеi чашi з отрутою так спокiйно, як пив свiй хiнiн Швейк… – Згiдно з легендою, давньогрецький фiлософ Сократ за вироком суду був змушений випити чашу цикути.

Коли Швейка в присутностi лiкаря загортали в мокре простирадло, вiн на запитання лiкаря, як йому це подобаеться, вiдповiв:

– Насмiлюсь доповiсти, пане старший лiкарю, вiдчуваю себе, нiби на пляжi або на морському курортi.

– А ревматизм ще тримаеться?.

– Насмiлюсь доповiсти, пане старший лiкарю, чогось не кращае.

Швейка пiддали новим тортурам.

У цей час удова пiхотного генерала баронеса фон Боценгейм мала дуже багато клопоту з розшуками солдата, повiдомлення про якого недавно надрукувала «Богемiя». У ньому розповiдалось, як вiн, калiка, наказав везти себе на iнвалiдному вiзочку до призовноi комiсii, гукаючи: «На Белград!» Цей вияв патрiотизму дав привiд редакцii «Богемii» закликати читачiв збирати грошi на користь вiрнопiдданого героя-калiки.