Пригоди бравого вояка Швейка

Швейцар з нiчноi кав’ярнi дуже розiспався i довго не мiг уторопати, що додому повернувся власник лiжка i пред’являе на нього своi права.

За звичаем усiх швейцарiв з нiчних кав’ярень, цей пан пообiцяв вiддухопелити кожного, хто наважиться його будити, i намiрився спати далi.

Швейк тим часом позбирав частини його гардеробу, принiс iх до постелi й, енергiйно струснувши швейцара, сказав:

– Якщо ви не одягнетесь, я буду змушений викинути вас на вулицю в такому виглядi, як ви е. Для вас буде вигiднiше вилетiти звiдси одягненому.

– Я хотiв поспати до восьмоi вечора, – спантеличено промовив швейцар, натягаючи штани. – Я плачу за лiжко тiй панi двi крони на день i маю право водити сюди панночок з кав’ярнi. Маржено, вставай!

Пристiбаючи комiрець i зав’язуючи краватку, вiн уже настiльки очуняв, що почав запевняти Швейка, буцiмто нiчна кав’ярня «Мiмоза» – одна з найпристойнiших нiчних кав’ярень, де можуть бувати лише дами, в яких жовтий бiлет[61 - Офiцiйний дозвiл займатися проституцiею, який передбачав регулярний медичний огляд.

Але його приятелька була аж нiяк не вдоволена Швейком i вжила кiлька великосвiтських виразiв. З них найпристойнiшим був: «Ти, бовдуре чортiв». Пiсля вiдходу непроханих гостей Швейк пiшов порозмовляти з панею Мiллеровою, але не знайшов жодних ii слiдiв, крiм клаптика паперу, на якому рукою панi Мiллеровоi було нашкрябано щось олiвцем. Вона надзвичайно просто висловила своi думки щодо прикроi пригоди зi Швейковим лiжком, яке вона здала в тимчасове користування швейцаровi нiчноi кав’ярнi: «Простiть менi, ласкавий пане, я вас бiльше не побачу, бо кидаюся з вiкна».

– Бреше! – сказав Швейк i почав чекати.

За пiвгодини до кухнi вповзла нещасна панi Мiллерова, i з пригнобленого виразу ii обличчя було видно, як вона прагне почути вiд Швейка слова розради.

– Якщо хочете стрибати, – сказав Швейк, – iдiть до кiмнати, я там вiдчинив вiкно. З кухонного вiкна я б вам стрибати не радив, бо злетите в палiсадник з трояндами, поламаете кущi й змушенi будете за все це платити, а з кiмнатного вiкна гарненько гепнетеся просто на тротуар i, якщо матимете щастя, скрутите собi в’язи.

Панi Мiллерова заридала, потихеньку вийшла до кiмнати, зачинила вiкно i, повернувшись, сказала:

– Протяг. А це недобре для панового ревматизму.