Пригоди бравого вояка Швейка

[43 - …пiд Вишеградською скелею на Влтавi… – найглибше мiсце на рiчцi.]

– Досить? – лаконiчно поцiкавився голова комiсii.

Але все ж таки один iз членiв комiсii попросив дозволу ще запитати.

– Скiльки буде, якщо дванадцять тисяч вiсiмсот дев’яносто сiм помножити на тринадцять тисяч вiсiмсот шiстдесят три?

– Сiмсот двадцять дев’ять, – вiдповiв Швейк, не змигнувши оком.

– Гадаю, цього досить, – промовив голова комiсii, – можете вiдвести обвинуваченого на попередне мiсце.

– Дякую вам, панове, – шанобливо сказав Швейк.

 – З мене цього також цiлком досить.

Коли Швейка вивели, колегiя трьох дiйшла спiльного висновку, що Швейк вроджений кретин, що вiн iдiот згiдно з усiма законами природи, вiдкритими вченими-психiатрами. У висновках, надiсланих слiдчому, мiж iншим, було зазначено:

«Судовi лiкарi, що пiдписалися нижче, дiйшли згоди в дiагнозi незаперечного психiчного отупiння й вродженого кретинiзму Йозефа Швейка, представленого вищевказанiй комiсii.

Вислову «Хай живе цiсар Франц Йосиф Перший!» цiлком достатньо, щоб визнати душевний стан Йозефа Швейка, як стан безнадiйного iдiота, на пiдставi чого комiсiя, що пiдписалася нижче, пропонуе:

1. Припинити слiдство проти Йозефа Швейка.

2. Вiдiслати Йозефа Швейка пiд нагляд до психiатричноi лiкарнi для з’ясування, якою мiрою його душевний стан небезпечний для оточення».

Саме тодi як складалися цi висновки, Швейк розповiдав товаришам по камерi:

– На Фердинанда вони начхали, а патякали зi мною про ще бiльшi дурницi.

Наприкiнцi ми одне одному сказали, що з нас цiеi розмови досить, i розiйшлись.

– Я нiкому не вiрю, – зауважив скоцюрблений маленький чоловiчок, на чиiй луцi випадково викопали чийсь кiстяк. – Все це шахрайство.

– Але й шахрайство на свiтi мае бути, – сказав Швейк, вкладаючись на нари. – Якби люди зичили добра кожному своему ближньому, то незабаром усi б поскублися помiж собою.

Глава IV

Швейка викидають з божевiльнi

Описуючи пiзнiше свое перебування в божевiльнi, Швейк розсипався в похвалах:

– Справдi, не знаю, чого тим божевiльним не до шмиги, що iх там тримають. Там же дозволяють качатися голяка по пiдлозi, вити шакалом, казитись i кусатись. Зробив би ти таке десь на вулицi, люди б дивом дивувались, а в божевiльнi це як раз плюнути. Там така воля, про яку й соцiалiстам нiколи не снилось.