Пригоди бравого вояка Швейка

в Сараево було органiзовано вкрай погано. Щоб уникнути занадто пишного прийому Ф. (а вiдтак гнiву iмператора), на його охорону було видiлено лише 120 полiцейських. На шляху слiдування Ф. було розставлено дуже мало солдатiв. Сам шлях було обрано невдало (вузькi, незручнi для маневру вулички).], паночку.

– Про це й говорити годi, панi Мiллерова, – сказав Швейк, закiнчуючи розтирати колiно, – якби ви хотiли вбити пана ерцгерцога або найяснiшого нашого цiсаря, то напевне б iз кимсь порадились. Бiльше людей – бiльше розуму.

Цей порадить одне, той iнше, й справа вийде, як спiваеться в нашому гiмнi. Головне, аби не прогавити митi, коли такий пан повз вас проiде. Ось, наприклад, ви, мабуть, пам’ятаете того пана Луккенi, що проштрикнув терпугом нашу небiжчицю Єлизавету[10 - …пам’ятаете того пана Луккенi, що проштрикнув терпугом нашу небiжчицю Єлизавету? – Луiджi Луккенi – член руху анархiстiв. 10 вересня 1898 p. у Женевi вбив австрiйську цiсарiвну Єлизавету Баварську – дружину Франца Йосифа І. Ч. Ломброзо наводив фотографiю Луккенi як одне iз пiдтверджень своеi теорii (див. прим. до с. 39).]? Вiн же прогулювався з нею, от i вiрте пiсля цього комусь; вiдтодi жодна iмператриця не ходить на прогулянку. І подiбне чекае ще не на одного. Ось побачите, панi Мiллерова, доберуться вони ще й до росiйського царя й царицi, а можливо, боронь Боже, i до найяснiшого нашого цiсаря, коли вже почин зробили з тим його дядьком[11 - …а можливо, боронь Боже, i до найяснiшого нашого цiсаря, коли вже почин зробили з тим його дядьком.  – Швейк знову помиляеться. Фердинанд був племiнником Франца Йосифа І, а не дядьком.]. У старого ворогiв до бiса. Куди бiльше, нiж у того Фердинанда. Оце якось один панок у шинку розповiдав: прийде, каже, час, i тi цiсарi скапуватимуть, як свiчки, один по одному; iх, каже, й державна прокуратура не врятуе. Потiм виявилось, що той пан не мав чим заплатити, й шинкар мусив покликати полiцая. А вiн як затопить шинкаревi в пику раз, а полiцаевi аж двiчi. І його вiдвезли в полiцiйному кошику, щоб прочумався. Го-го, панi Мiллерова, дiються нинi речi, скажу я вам. Це ще одна втрата для Австрii. Коли я був на вiйськовiй службi, один пiхотинець застрелив капiтана. Зарядив гвинтiвку й пiшов у канцелярiю. Там йому сказали: тобi, мовляв, нема чого тут робити. А вiн свое та свое: хочу, каже, говорити з паном капiтаном. Капiтан вийшов до нього й тут же влiпив йому казармений арешт, а той пiдняв гвинтiвку й пальнув капiтановi просто в серце.