Пригоди бравого вояка Швейка

]? У вас удома е блошицi? Як вам живеться? Ваш песик хворiв на чумку?

Потiм зробився вiдвертим. Розповiв, що винен за кавалерiйськi чоботи, нагай i сiдло, що хворiв на трипер i лiкував його марганцiвкою.

– Нi про що iнше не було часу й подумати, – гикаючи, сказав вiн. – Можливо, це здаеться вам досить неприемним, але скажiть – гик! гик! – що менi робити? Гик! Ви мусите менi пробачити… Термосом, – вiв далi фельдкурат, забувши, про що говорив перед тим, – називаеться така посудина, яка зберiгае напоi та iжу в первiснiй температурi.

Як на вашу думку, колего, яка гра чеснiша, «фербель» чи «двадцять одно»? Я таки десь бачив тебе, – вигукнув вiн, намагаючись обiйняти Швейка i поцiлувати його слинявими губами. – Ми ж разом ходили до школи. Ти славний хлопець, – нiжно промовив вiн i почав гладити свою ногу. – Як ти вирiс iз того часу, вiдколи я тебе не бачив. Побачивши тебе, я забуваю про всi своi страждання.

Нарештi його охопив поетичний настрiй, i вiн завiв мову про повернення до сонячного свiтанку щасливих створiнь i палких сердець.

Потiм упав навколiшки й почав молитися: «Богородице Дiво, радуйся», – причому реготав на весь голос.

Коли вони приiхали, його нiяк не можна було витягти з екiпажу.

– Ми ще не приiхали, – репетував вiн. – Допоможiть! Мене викрадають! Хочу iхати далi! – Його буквально довелося виколупувати з дрожок, як вареного слимака з мушлi. На мить здалося, що його розiрвуть, бо вiн учепився ногами за сидiння. При цьому фельдкурат голосно реготав, гадаючи, що обдурив iх.

– Ви мене розiрвете, панове!

Потiм його потягли нагору сходами у квартиру й кинули, мов лантух, на канапу. Тут вiн заявив, що не платитиме за автомобiль, бо не замовляв його. Понад чверть години Швейк i вiзник мучилися, поки втовкмачили йому, що це були дрожки.

Але фельдкурат протестував, запевняючи, що iздить лише фiакрами.

– Ви мене хочете обдурити, – заявив вiн, значуще пiдморгуючи Швейковi й вiзниковi. – Ми ж iшли пiшки.

Потiм у поривi великодушностi кинув гаманець вiзниковi:

– Бери все! Ich kann bezahlen![135 - Я спроможний заплатити! (нiм.

)]. Я не трушуся над крейцером.

Справедливiше було б сказати, що вiн не труситься над тридцятьма шiстьма крейцерами, бо в гаманцi бiльше й не було. На щастя, вiзник ретельно обшукав фельдкурата, згадуючи при цьому слово «ляпаси».

– Коли хочеш, можеш ударити, – вiдповiв фельдкурат, – гадаеш, не витримаю? Я витримаю п’ять твоiх ляпасiв.