На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Кращий вік для смерті» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Кращий вік для смерті

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Кращий вік для смерті" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Кращий вік для смерті" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ян Валетов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Ян Валєтов – український письменник, автор гостросюжетних романів і повістей, написаних у жанрі трилера. У видавництві «Фоліо» вийшли друком російською його романи «Проклятий. Евангеліє від Юди», «Нічия Земля», «1917», «Чужі сни».
Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був раніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.
Занепалі міста, де мешкають племена здичавілих хлопців і дівчат, які живуть за законами мавпячої зграї. Зарослі вересом і конюшиною гайвеї, на яких догнивають мільйони машин. Жалюгідні руїни того, що вважалося великою людською цивілізацією. Історія еволюції, перетвореної на ніщо найпростішою комбінацією амінокислот.
Не існує минулого, не існує майбутнього, немає жодного шансу на успіх. Є лише двоє та надія…
📚 Читайте "Кращий вік для смерті" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Кращий вік для смерті", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Справжнiй нiштяк, Бiлко! Тобi сподобаеться!
* * *
Пiсля того як у сутiнках один iз мисливцiв зачепив сторожок i прямо перед розвiдниками в повiтря злетiли сигнальнi ракети, Бiгун зрозумiв, що зiткнення не уникнути – спостерiгачi вже визначили мiсце спрацювання пастки i доповiли жерцям про вторгнення.
Подвiйний хлопок – i в повiтрi розцвiли двi вогнянi кулi, заливаючи всю округу яскравим хiмiчним свiтлом.
Вiд несподiванки загiн кинувся врозтiч, а хтось iз переляку навiть пальнув на бiле свiтло.
– Не стрiляти! – крикнув Бiгун. – Тихо!
Ракети з шипiнням падали, залишаючи в бузковому небi тремтячi димнi слiди. На вулицю знову спустився морок.
– Тварино криворука!
Звук удару пролунав глухо, хтось застогнав крiзь зуби – Облом явно приклався до незграбного з усього розмаху.
– Ось тут ми i заночуемо, – сказав Бiгун, озираючись. – Та не чiпай ти його, Обломе! Покалiчиш – на собi будеш тягти!
– Ще чого, – огризнувся Облом. – Тут i закопаю!
Але жертву вiдпустив.
Мiсце, вибране Бiгуном для ночiвлi, виявилося не гiршим i не кращим за будь-яке iнше.
Узагалi-то для того, щоб тримати облогу, не годиться, надто вже хистко все виглядае, але Бiгун не збирався тримати облогу.
– Херове мiсце, – Свин шмигнув носом i сплюнув убiк. – Нас тут вiдразу знайдуть…
– А нам i треба, щоб нас вiдразу знайшли… – Бiгун зазирнув в отвiр дверей бiльш-менш цiлого двоповерхового будинку.
– Зараз знайшли? – запитав Свин.
Бiгун зiтхнув.
– Вранцi. Обломе!
– Що?
– Нехай розвiдники подивляться навколо. Можуть бути ще розтяжки…
– Вже. Будемо забиратися звiдси?
Бiгун похитав головою.
– Чекатимемо.
Рiзаний зупинив поруч iз ним коня, пiдiбрав поводи i, трохи розвернувшись у сiдлi, iз пiдозрою подивився на нового союзника.
– Ти зiбрався робити привал?
– Так.
– Я не залишу тут своiх людей.
– І не треба. Вiдiйди трохи назад, знайди укриття, тiльки таке, щоб ця вулиця прострiлювалася з твоiх ган-карiв, i тримай розвiдникiв поруч iз нами. Нехай нашорошать вуха. Якщо я домовлюся – покажешся. Якщо не домовлюся…
Бiгун усмiхнувся.
– Якщо я не домовлюся – буде по-справжньому весело. Про нас iз тобою герли складатимуть пiснi i спiватимуть iх бебикам… Але ми цих пiсень не почуемо. Такi справи, бро.











