Кращий вік для смерті

За Бiблiотекою панувала майже непроглядна пiтьма – мiсячне сяйво плуталося в густих кронах дерев, а туди, куди стiна будiвлi кидала тiнь, i зовсiм не потрапляло навiть промiнчика.

Саме на цьому мiсцi Бiлка зупинилася й показала рукою вгору i за спину. Книжник придивився i побачив скелет пожежноi драбини, iржавий i перекошений, що стримiв угору, а в деяких особливо гнилих мiсцях висiв окремо вiд стiни. Тiм затряс головою, вiдкрив був рот, але Бiлка блискавичним рухом торкнулася його губ указiвним пальцем правоi руки – мовчи.

Книжник подумав, що в такому пташиному гаморi можна розмовляти на повен голос i нiхто тебе не почуе, але про всяк випадок замовк. Плавним рухом дiвчина закинула автомат за спину i вийняла з каптура ручного звiрка. Бiлочка голосно зацокала, розпушила хвiст, ii господиня пiдняла гризуна вгору, i той стрибнув iз долонi на стiну, застрибав по нiй з легкiстю пташки, вмить досяг нижньоi сходинки, стрибнув через неi й через секунду вже сидiв на руцi Бiлки.

Звiрятко несло шнурок, зрозумiв Книжник, адже просто так до останньоi сходинки не дiстати – i мав рацiю! Поки бiлочка забиралася в каптур, ii господиня за допомогою тонкого шнура перекинула через нижню поперечину мiцний капроновий канатик i, вiдштовхнувшись вiд шару прiлого листя, злетiла на сходи.

Сильнi пальцi схопили кисть Книжника i вiн, не встигнувши навiть охнути, опинився поруч iз Бiлкою, на висотi двох iз гаком метрiв над землею.

«Вгору», показала дiвчина жестом. Сходи лише ледь помiтно затремтiли, коли Бiлка опинилася ще на поверх вище, такi легкi були ii рухи, незважаючи на автомат за спиною. Тiм спробував пiднятися сам, але залiзо вiдразу ж заскреготало i все хитке полотно почало вiддiлятися вiд стiни. Одна рука Книжника повисла в повiтрi, хапаючи пальцями порожнечу, друга – намертво вчепилася в iржавий метал. Книжник стримав крик, хоча це коштувало йому зусиль, i заплющив очi, щоб не бачити наближення землi.

Але вiн не звалився вниз. Його сильно смикнули за комiр куртки i, немов ганчiр’яну ляльку, закинули на перекошений пожежний майданчик другого поверху. Тiм боляче вдарився носом об iржаве залiзо настилу, i в головi прояснилося.

Вiн пiдняв голову i побачив Бiлку, яка завмерла бiля вiкна, забитого пластиковими листами. Книжник знав це вiкно – воно виходило на лiс i внутрiшнiй двiр будiвлi з коридора другого поверху.