На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Кращий вік для смерті» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Социальная фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Кращий вік для смерті

Автор
Дата выхода
25 ноября 2019
🔍 Загляните за кулисы "Кращий вік для смерті" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Кращий вік для смерті" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Ян Валетов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Ян Валєтов – український письменник, автор гостросюжетних романів і повістей, написаних у жанрі трилера. У видавництві «Фоліо» вийшли друком російською його романи «Проклятий. Евангеліє від Юди», «Нічия Земля», «1917», «Чужі сни».
Вірус, що вирвався з військових лабораторій, знищив усіх дорослих. Планета населена підлітками й дітьми, які ведуть криваву боротьбу за виживання. Тут усі вміють вбивати, але ніхто не вміє любити, і світ ніколи не стане таким, як був раніше, якщо двоє вигнанців зазнають поразки.
Занепалі міста, де мешкають племена здичавілих хлопців і дівчат, які живуть за законами мавпячої зграї. Зарослі вересом і конюшиною гайвеї, на яких догнивають мільйони машин. Жалюгідні руїни того, що вважалося великою людською цивілізацією. Історія еволюції, перетвореної на ніщо найпростішою комбінацією амінокислот.
Не існує минулого, не існує майбутнього, немає жодного шансу на успіх. Є лише двоє та надія…
📚 Читайте "Кращий вік для смерті" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Кращий вік для смерті", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Нехай чеше звiдси! Нехай уйо…уе!
Книжник вiдчув руку Облома на своему загривку, i його, немов цуценя, за комiр потягли крiзь натовп горлопанистих одноплемiнникiв, абсолютно чужих йому, хоч i знайомих iз самого дитинства.
На нього посипалися удари – сильно не били, не тому, що не хотiли, просто прийшли без палиць, але все одно було боляче i так принизливо, що Книжник ледь не завив вiд образи.
Облом i Нога тягли Книжника до огорожi, а натовп накочувався слiдом. Не одноплемiнники, а саме безлика юрма – ноги, цицьки, кулаки, вишкiренi роти, кричали бебики й радiснi кiди, якi бiгли поруч i жбурляли в Тiма все, що потрапило пiд руку.
Книжник перестав чинити опiр – тiльки перебирав ногами. Цi двое з радiстю переламали б йому кiстки на прощання. Знерухомлений, вiн навряд чи доживе до ранку. Лiс безжалiсний, вiн не любить слабакiв.
Останню думку Тiм пiймав уже в повiтрi.
Книжник повалився на землю, боляче забив стегно, але зразу ж встав похитуючись.
Плем’я дивилося на нього з-за спин вождiв, кiди продовжували кривлятися, герли плювали в його сторону, чели робили непристойнi жести.
Зрештою Облом пiдняв руку, i всi замовкли.
– Ти бiльше не наша плоть i кров… – промовив вiн формулу вигнання. – Ти – не з нашого Племенi. Ти – чужинець. Кожен може вбити тебе, якщо побачить у Парку, i вiн не буде покараний.
Книжник хотiв повернути Облому прокляття, але голос йому не пiдкорився, i вiн лише щось прогарчав – так кашляе розсерджена лисиця.
Нога у вiдповiдь показав йому середнiй палець, заiржав i зник у натовпi. За ним подався Облом, i за кiлька хвилин бiля зруйнованоi огорожi нiкого вже не було.
Тiм залишився один.
Вiн був неозброений, хоча з його талантами зброя годилася скорiше для самозаспокоення, легко одягнений, позбавлений елементарного, i що найголовнiше – там, за парканом, залишилися його книжки, якi тепер зовсiм не його.
Сонце падало за зелену стiну лiсу, насувалася нiч – скоро Паркове плем’я зайде в будинки, щоби спати в безпецi й теплi. Кожен знайде собi нору – i люди, i звiрi. А йому треба пережити години темряви в хащi, яка лякала до смертi. Без надii на порятунок i притулок.











