На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «FакіR» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Триллеры. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
FакіR

Автор
Жанр
Дата выхода
26 сентября 2017
🔍 Загляните за кулисы "FакіR" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "FакіR" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (В’ячеслав Васильченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Початок 90-х років. У Греції підступно обікрадено доньку мільйонера. Вкрадено її незліченні коштовності. Викрадача знаходять мертвим. Поруч – напис його ж кров’ю: «Містер Чужі Обличчя». Хто він, цей таємничий «містер», і які сюрпризи приготували йому «коштовності Пенелопи», належить дізнатися молоденькому аспіранту Богдану Лисиці і лондонському поету Марку Тейлору, що випадково опинилися в пансіонаті «Прерія» на острові в Егейському морі і взялися розплутувати неймовірний клубок хитросплетінь… Дипломант Міжнародного літературного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА» (2014).
📚 Читайте "FакіR" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "FакіR", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Манекенниця» мала довгу шию та кирпатий носик. Але це не заважало iй лишатися красунею. В макiяжi проглядалася вправна рука.
– Вiтаю, джентльмени, – мовила вона. – Даруйте зухвалу нетактовнiсть, але мое кляте хобi часто заганяе мене в незручне становище. Рiч у тому, що я збираю автографи знаменитостей. Уже маю серйозну колекцiю… Менi здаеться, що ви, мiстере (вона дивилася на Богдана), – кiноактор. Вас я наче бачила в однiй з нових англiйських мелодрам. Станете вiдомим – продам автограф на «Сотбiс».
– Шкодую, чарiвна мiс, – але побачивши у жiнки обручку, Лисиця виправився: – Е-е-е… мiсiс, та доведеться вас розчарувати.
– Але схожiсть – надзвичайна, – виправдовувалась, крутячи головою, «манекенниця».
– Нiчого дивного, – став заспокоювати ii Богдан, – у свiтi багато схожих. Та й двiйникiв теж. Навiть конкурси проводяться.
– Тодi – вибачте. А ви, – звернулась до англiйця, – вiдомий поет Марк Тейлор. Чи я знову помилилась?
– Нi, усе точно.
– А у вас автограф взяти можна? – запитала наче з острахом.
– Будь ласка.
Жiнка подала поетовi листiвку й ручку. Коли Тейлор закiнчив писати, на палубi з’явився ще один персонаж. Мiцний «пiдкачаний» чоловiк. Богдан упiймав себе на думцi, що молодика десь бачив: нiби… в якомусь бойовику. А потiм – i засмiявся з себе. Красуня заразила чи що? «Персонаж» пашiв войовничiстю й люттю. Жiнка враз змiнилась на обличчi. Богдан не звернув на те нiякоi уваги i сказав:
– Я хоч i не зiрка, але автограф теж дати можу.
Та «манекенниця» лишилась незворушною. Жарт явно не сподобався. Лисиця зрозумiв: усе – через «персонажа».
– Перепрошую, джентльмени, – видавлюючи ввiчливiсть, iз залiзними нотками в голосi мовив «спортсмен», – але мушу забрати з вашого вишуканого кола дружину. – І вже до жiнки: – Ходiмо, Крiстiн.
– Мiй чоловiк, Альбер Брiссон, – показала «манекенниця» на «пiдкачаного».
Поет i Лисиця представилися.
– Що ж, – мовила сумно красуня, – ще поспiлкуемося… Ходiмо.
Крiстiн без будь-якого бажання, наче волелюбна лiсова звiрина, що необачно потрапила до рук звiролова й тепер мусить коритися, непоквапом пiшла за чоловiком.
Лисиця й Тейлор провели iх поглядами. І вже коли кроки загупали трапиком донизу, Лисиця напiвшепотом сказав:
– Гарна…
– Тим-то так ii й оберiгають… – оцiнив побачене поет, знову розвертаючись до моря.







